Що таке Святе Передання і як людина може пізнати Бога?

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі брати і сестри, продовжуємо нашу мандрівку в роздумах над тим, що означає вірити. Минулого разу ми говорили про Боже об’явлення, або, як часом кажемо, Боже одкровення. Згадували, що наш Бог захотів, щоб людина Його пізнала і разом із Ним жила; Він забажав об’явити себе людині  і розказує їй, ким для неї є.

Ми розглядати дві ознаки Бога, який себе об’являє. Говорили про Бога Творця і Бога Спасителя.

Сьогодні ми зупинимося на тому, у який спосіб людина може пізнавати Бога як Творця і Спасителя. Ми поглянемо на цю боголюдську динаміку стосунків із людської перспективи, бо минулого разу ми роздумували над цим з Божої перспективи. Мова йшла про дві руки – Божу і людську, які зобразив Мікеланджело в Сикстинській каплиці. Ми говорили про ту іскорку життя, якою Господь Бог покликає до себе людину і, очевидно, дає їй можливість себе [Бога] пізнати.

Цього разу ми поговоримо про Святе Передання. Адже ми пізнаємо Бога в контексті історії стосунків, певної мандрівки. Пізнати Бога, зокрема із книг Священного Писання, означає пережити певну подію, - пережити на власному досвіді Божу особу, яка до мене наближається і входить зі мною у спілкування.

Ця мандрівка має певні етапи. Ми говорили, що її початком є створення Богом людини. Але вершиною Божого об’явлення є прихід на землю в людській природі Божого Сина. Ми згадували слова Послання до євреїв, у якому описувалися ті різні етапи відкриття Бога людині і кульмінація, повнота цього одкровення (у ній Бог вповні сказав все, що хотів промовити), що нею є особа воплоченого Сина Божого Ісуса Христа.

Передання – це досвід апостолів, який можемо пережити і ми

Поняття «Передання», або «Священна Традиція», означає мати можливість пережити те саме, що пережили апостоли, які бачили присутнього серед них Ісуса Христа, – мати можливість спілкуватися із Сином Божим, присутнього серед нас. Можливість переживати те, що переживали апостоли, є серцевиною Передання. Ми передаємо від одного покоління віруючих людей до іншого ту можливість особистої зустрічі з живим Христом. Отже, змістом, осердям Христового Передання, у якому ми можемо отримати Боже об’явлення, є можливість зустріти воплоченого, присутнього між нами, живого воскреслого Спасителя.

Про таке апостольське Передання, або Священну Традицію, у своєму посланні говорить апостол і євангелист Іван Богослов. Зокрема, ми читаємо такі слова: «Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші торкалися, про Слово життя, – а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, – що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність – з Отцем і з його Сином Ісусом Христом. І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна» (1 Ів. 1-4).

Тож Передання, яке має і яким живе Христова Церква, є нічим іншим, як можливістю бачити, чути Слово життя і торкатися Його. Зворушливі слова… Апостол Іван, звістуючи своїм слухачам про Слово життя, тобто воплоченого Сина Божого, передаючи повноту Божого одкровення, немовби каже: запрошую і вас, дорогі віруючі, пережити те саме, що пережив я. Ми бачили нашими очима нашого Спасителя – і ви можете побачити. Ми чули своїми вухами – і ви можете почути. Ми своїми руками торкалися того Слова життя – і ви можете торкнутися. Бо ми хочемо, щоб ви мали спільність із нами, не лише в тих чуттєвих елементах сприйняття присутності Божої особи, але й у тому, що нас об’єднує, вводить у стосунок, у спільність із тим, хто є Вічним життям з Отцем у Святому Дусі.

Події, про які чуємо від апостолів, можливо пережити й сьогодні

Це означає, що події, про які ми чуємо від апостолів, можливо пережити й сьогодні. Усе багатство християнського життя, наші свята, наша Божественна Літургія є можливістю пережити ті події, про які звістує нам апостол. Усі християнські свята, найбільші серед яких – Різдво, Пасха та інші великі події нашого літургійного року – є тими моментами, коли ми можемо справді почути, побачити і навіть торкнутися присутнього між нами Ісуса Христа, що є осердям Передання, тим, кого передаємо, щоб мати з Ним особисту зустріч з покоління в покоління.

Я запрошую кожного з вас відкритися до цієї можливості зустрічі. У житті Христової Церкви, християнської спільноти, у нашому спілкуванні з Богом ми справді можемо почути, побачити, діткнути і пережити Слово життя, – пережити живого Бога, присутнього між нами, який продовжує з нами свою історію спасіння, робить цю мандрівку у вірі можливою для мене і для вас, дає можливість увійти з Ним у стосунок і чути, слухати, відкритися і сприйняти того Бога, що сьогодні через обставини історії нашого часу до мене говорить.

† Святослав