Що таке Боже об’явлення і як саме Бог відкриває себе людині?

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі брати і сестри, учасники цієї духовної мандрівки, вітаю вас у нашій черговій передачі. Сьогодні ми роздумуємо над головними істинами нашого християнського життя і нашої віри. Намагаємося робити це в простий спосіб, щоб можна було глибоко пережити все те, що характеризує нас як віруючих людей, як християн.

Під час попередніх зустрічей ми роздумували над тим, що означає вірити. Міркували, що таке християнська віра. Відповідали на запитання про те, що відбувається з людиною, яка вірить; які наслідки має акт віри для людини; які плоди того, що людина відкривається у вірі до Господа Бога і сприймає свого Творця, який ось до неї наближається.

У наших наступних передачах ми роздумуватимемо над тим, якими шляхами Господь Бог стукає до серця людини. Ми кажемо, що вірити означає відкрити себе, своє серце, свій розум, свою волю, свою особу до Бога, який нам об’являється і який нам себе дарує. Але що таке Боже об’явлення? Як це Бог об’являється нам? З якого боку Він до нас приходить? Як нам не пропустити того моменту, коли Господь Бог є близько? Отож роздумаймо сьогодні над тим, що таке Боже об’явлення і чому нам все-таки дуже важливо сприйняти Бога, який до нас приходить і сам про себе розповідає.

«Створення Адама» та іскорка життя

Один із геніальних митців епохи Відродження в Італії, славний Мікеланджело, розмальовуючи Сікстинську каплицю і зображаючи на стелі створення світу, по-особливому представив створення Богом людини. З одного боку фрески він відтворив людину, Адама, який своєю рукою тягнеться до Бога, а з іншого – символічно зобразив Бога Творця, що своєю Божою рукою тягнеться до цієї новоствореної людини. Отже, дві руки, які зустрічаються.

Цікаво, що між тими двома руками, між Божим і людським пальцями, є маленький простір, де, згідно із задумом цього геніального митця, проскакує іскорка життя (італ. «scintilla della vita»). Цими двома простягнутими руками автор пояснює дуже глибокі речі про стосунок між Богом і людиною, але дуже просто і зрозуміло.

З одного боку, простягнута людська рука до Бога означає, що Він створив людину так, що вона завжди намагається подолати власні межі, вийти за свій людський горизонт життя і шукає вічності. Ми говорили в попередніх передачах, що людина є релігійною істотою, тобто вона пробує вийти поза власні кордони, шукаючи Бога.

А з іншого боку, Бог наближається до людини. Він себе об’являє, простягаючи людині свою руку, не залишає її у невіданні про себе. Ось зустріч Бога і людини! Зустріч людської руки з Божою рукою, власне, дає можливість, щоб ця іскорка життя відбулася. Лише тоді, коли людина зустрічається з Богом, вона відчуває, що доторкається до Джерела свого життя, що вона живе. Саме тому сьогодні я б хотів роздумати над тим, що таке Боже об’явлення. Як Господь Бог простягає свою руку до людини? І яким чином ми можемо цю руку віднайти?

Бог сам об’являє себе людині і робить це постійно

Бог, у якого ми віримо, хоче, щоб людина про Нього знала. Згідно з Анафорою св. Івана Золотоустого, Він є несказанним, незбагненним, невидимим, неосяжним, завжди сущим. Якби Бог сам про себе людині не розповів, якби Він сам себе їй не відкрив і не об’явив, то важко було б людині Його пізнати і зустріти; важко було б знайти цю Божу руку; і важко було б мати можливість жити, – жити вповні.

Ми часто чуємо, що той невидимий, несказанний Бог відкриває людині свої таємниці, вживаємо щодо цього слово «таїнство». Однак у контексті Бога, який об’являє себе людині, поняття «таїнство» не означає таємниці. Бог не хоче створити якісь секрети від людини про самого себе. Слово «таїнство» означає, що Бог є настільки великим, що хоч би скільки людина Його пізнавала, хоч би скільки Він їй себе об’являв, завжди залишається велика можливість, великий простір для невідомого, ще досі не відкритого, ще досі не зрозумілого. Тому процес Божого об’явлення є постійним. Бог постійно відкриває себе людині. Бог постійно себе зближує, а людина запрошена постійно Бога пізнавати.

Різні етапи Божого об’явлення

Це богопізнання відбувається в контексті живого спілкування людини з Богом. Коли Господь Бог об’являє себе людині, коли простягає свою руку, неначе веде її різними етапами цього об’явлення.

У Новому Заповіті, посеред різних книг, маємо Лист до євреїв, який приписують перу апостола Павла. У ньому ми чуємо, що були різні етапи, періоди цього Божого об’явлення. Автор Листа до євреїв каже так: «Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки» (Євр. 1, 1-2). Отже, ми бачимо, що це Боже об’явлення має різні етапи, моменти, епохи.

Бог об’являє себе людині як Творець

Насамперед Бог об’являється людині, розповідаючи про себе, як Бог Творець, як той, що створив людину і весь світ, у якому ця людина живе та існує. Бог Творець, створивши людину, і далі про неї піклується, далі підтримує її при житті. Тому кожного разу, коли людина пізнає себе і світ, пізнає також Бога Творця.

Святі Отці говорили, що всесвіт, у якому ми живемо, який пізнаємо, щоразу краще дає нам можливість – за допомогою сучасних здобутків науки, техніки та інших благ цивілізації – читати книгу Божого об’явлення так, як читач читає будь-яку іншу книжку, яку автор написав і розгорнув перед нею.

Наш Бог Творець створив нас для того, щоб ми пізнали Його, а водночас і самих себе. Тому, коли ми слухаємо, приймаємо Бога Творця, який до нас говорить через створений світ, то пізнаємо краще і самих себе. Пізнаємо мету нашого життя та існування, про що ми говорили в наших попередніх передачах.

Бог об’являє себе і як Спаситель

Господь Бог говорить до людини і запрошує її в певну мандрівку, у певну історію. Власне, книги Святого Письмо є своєрідними етапами, зупинками цієї історії, яку ми називаємо історією спасіння. Через Боже одкровення, Боже об’явлення і те спільне взаємопізнання Бог об’являє себе не тільки як Бог Творець, а і як Бог Спаситель – той, що хоче сам перевести людину в тому напрямку, у якому вона хоче йти за Ним. Господь Бог дарує життя навіть поза межами того створеного існування, до якого Він покликав людину.

Отже, Бог відкриває себе в Божому об’явленні як Творець і Спаситель.

† Святослав