Проповідь Блаженнішого Святослава в неділю Божого Слова

Всечесний отче!
Дорогі в Христі брати і сестри!

Христос народився!

Сьогоднішня неділя, яка називається неділею по Богоявленні, або неділею по Просвіченні, скеровує нашу увагу на початок привселюдного проповідування і місії Ісуса Христа. Після свого хрещення в ріці Йордан від Івана, як ми чули вчора у читанні Святого Євангелія, Дух повів Христа в пустелю, де Він упродовж сорока днів постив і боровся зі злим духом, перемагаючи його спокуси. І ось, сповнений Святим Духом, Христос виходить на проповідь Божественного Євангелія.

Євангелист Матей звертає нашу увагу на те, що Ісус Христос, як друга особа Пресвятої Тройці, сам є Божим Словом. Він є відвічним Словом Божественного Отця Небесного. Євангелист Іван каже: «Спочатку було Слово. І Слово було в Бога. І Слово було Бог» (Ів. 1, 1). Воплотившись, Христос, як Богочоловік, приходить, щоб те Слово Боже промовити до людини людською мовою, а відтак втілити його в слова, якими людина послуговується у спілкуванні, аби вона могла це Боже Слово почути, сприйняти і ним жити. Боже Слово начебто применшує само себе, входить у наше мовлення, щоб просвітити людину. Тому сьогоднішня неділя називається неділею по Просвіченні, оскільки через Боже Слово людині сяє світло Божої правди, істини, яке розвіює її [людини] особисту темряву.

Друга важлива деталь, на якій наголошує сьогодні Матей – це місце, звідки Христос почав свою проповідь. Недаремно пророк Ісая говорить про поганську Галилею, про землю Завулона та Нафталі, про приморський шлях. Це була північна частина Ізраїлю, куди, з одного боку, приходили всі завойовники, спочатку ассирійці, потім вавилоняни, які нищили ізраїльський народ і державу. Це було місце, з якого ізраїльтяни найбільше очікували небезпеки. З іншого боку, у часи Ісуса Христа цей приморський край, узбережжя Галилейського моря, було місцем перехрестя різних торгових шляхів, культур, мов, народів, релігійних вірувань. Тому Христос починає проповідь свого Божественного Євангелія про покаяння і близькість Царства Небесного саме там, де є перехрестя народів, культур, мов і уявлень про Бога.

Ісус починає свою проповідь із заклику до людини: «Покайтеся, бо Царство Боже близько». У цій фразі є зміст того, про що Він говорив, бо покаятися – це означає скерувати свою увагу, свій розум, своє серце і життя назад до Бога, повернути своє серце до того джерела, звідки виходить Боже Слово, а разом із ним – світло і життя людини. Саме тоді, коли людина відкладає все інше, а на перше місце ставить Бога, Його істину, світло і слово, то вона відчуває свою близькість до Бога. Тією близькістю до Бога і є Царство Небесне.

Сьогодні вся Католицька Церква відзначає неділю Божого Слова, яку встановив Папа Франциск. Можливо, Святіший Отець вчинив так через те, що побачив, як у сучасному світі, який переживає процес глобалізації, усе стає поганською Галилеєю. Немає вже такої частини земної кулі, де б не перехрещувалися різні ідеї, думки, народи, різні бачення майбутнього. Ця поганська Галилея сьогодні поширилася на всю земну кулю. Як про місце перехрестя різних векторів можемо сказати й про нашу Україну, навіть про власну особу. Скільки різної інформації й різних слів ми отримуємо щодня зусібіч! І все начебто знаходить єдину точку зустрічі – людське серце. Тому сьогодні людство, як каже пророк Ісая, подібне до народу, який сидить у темряві. Темрява є символом розгубленості і нерозуміння, звідки приходить справжня наука і справжнє життя, звідки приходить справжнє світло істини, світло добра, якого дуже потребує кожна людина.

Те Боже Слово, на якому сьогодні зосереджує увагу Христова Церква, – це не лише написані тексти Священного Писання. Це Слово передане нам як джерело нашої віри. Ми можемо зрозуміти його як певну силу, яка здатна змінити життя людини. Про ту силу нам каже апостол Павло у своєму Посланні до римлян: «Я не соромлюся Євангелія, бо Євангеліє – це сила Божа на спасіння кожному, хто вірує» (Рим. 1, 16). Христос, коли проповідував, то відразу відрізнявся від всіх інших учителів свого часу, тому що, як каже євангелист Лука, з Нього виходила сила, яка всіх оздоровлювала (пор. Лк. 6, 19). Ось те Боже Слово є силою, яка рятує, спасає, просвічує і оздоровлює.

Сьогодні, як ніколи, у тих обставинах, у яких перебуває весь світ, в обставинах новітньої темряви – пандемії, ми починаємо наново відкривати важливість і місце Божого Слова в житті кожного християнина. У Христовій Церкві ми черпаємо силу бути християнами зі Святих Таїнств, коли причащаємося Тіла і Крові нашого Спасителя, коли очищуємо своє сумління у Таїнстві Сповіді. І всі сім Таїнств Божої Церкви є джерелом сили Святого Духа, яке робить людину новим створінням у Христі. Однак, щоб та сила у нас була діяльною, щоб ми продовжували її в собі втримувати і розвивати, нам необхідна сила Божого Слова.

Заохочуємо сьогодні всіх наших вірних: навіть тоді, коли хтось не має можливості щодня бути на Божественній Літургії або через карантин не може брати участі в Службі Божій у неділю і свята, щодня читати Боже Слово. Під час читання Святого Письма ми відчуваємо, як те світло, про яке чуємо в сьогоднішньому Євангелії, торкає нас особисто. Сила Євангелія, якої не соромиться Павло, починає наповнювати і нас. «Сила Божа проявляється в моїх немочах», – каже апостол Павло. Сьогодні, у цю неділю, коли ми бачимо Христа, який виходить на проповідь Божественного Євангелія, будьмо подібними до тих, хто прислухався до Його проповіді, а відтак прийняв у своє життя ту життєдайну силу Божого Слова, яке нам несе Син Божий як воплочене Слово Отця. Читаймо щодня Святе Письмо. Незалежно від того, скільки ми читатимемо (кілька стишків чи одну главу), матимемо контакт із Божим Словом, і з часом відчуємо, як та Божа сила повіє на нас, скріпить нас і почне перемінювати. Ми почнемо думати так, як промовляє до нас Боже Слово, почнемо жити так, як сьогодні нам каже Христос: «Покайтеся, бо Царство Небесне близько». Амінь.

Христос народився!

† Святослав