Проповідь Блаженнішого Святослава у неділю, 31 січня 2021 року

У сьогоднішньому Євангелії євангелист Лука благовістує нам, що є справжнім скарбом для кожної людини. Питання про найголовніше у житті, про скарб – щось таке, що має турбувати всіх.

Властиво, що є нашим найбільшим скарбом? Відповідаючи на це питання людей усіх часів, культур і народів, Лука зауважує, що не так важливо зрозуміти, що є скарбом, як хто є скарбом. І каже, що найвищим, єдиним добром, справжнім скарбом людини є сам Господь Бог. Бо так Бог захотів, створивши людину, аби вона знайшла все, чого потребує, лише в Ньому самому. Він створив людину на свій образ і свою подобу і захотів сам бути її певним, найбільшим, вічним скарбом і добром.

Ця істина сьогодні представляється в контексті розмови Ісуса з багатієм. Приходить заможний чоловік до Христа і, спокушаючи Його, каже: «Що я маю робити, аби успадкувати життя вічне?». Христос одразу починає говорити йому про Божі заповіді та Божий закон. Адже вони немовби вказують, де є той скарб.

Ми часом чуємо розповіді про закопаний скарб і дорогоцінну карту, яка вказує шлях до нього за певними орієнтирами, ознаками, координатами. Якою важливою є ця карта в пошуку скарбу! І ось Христос наче використовує спосіб мислення шукачів за скарбами і показує нам, що Божі заповіді й закон учать нас відрізняти добро від зла. Він показує нам, на чому слід будувати своє життя і що справді є благом.

Однак, почувши таку пораду, дорожню карту для життєвого досвіду, цей багач не вповні розуміє і оцінює Божі заповіді. Тому Христос каже йому йти цією дорогою аж до кінця. «Одного ще тобі бракує, – зауважує Господь. – Продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді прийди і йди слідом за Мною» (Лк. 18, 22). Тобто Спаситель вказує чоловікові на мету Божого закону і Божих заповідей. Щоб знайти життя вічне – кінцеве і найвище благо людини, потрібно відректися від фальшивих скарбів і, ставши на завершальний етап пошуку, знайти скарб на небі. Бо тим скарбом є сам Господь.

Христос навчає нас, що Царство Небесне подібне до скарбу, який чоловік, знайшовши, ховає на полі, а потім продає все, що має, аби купити це поле і здобути захований скарб (пор. Мт. 13, 44). Якою великою є радість того чоловіка, коли здобуде цей скарб! Бо Царство Небесне – це присутність Бога між своїми людьми. Це Царство відкривається нам в особі Ісуса Христа. Багач шукає скарб, а цим скарбом є Христос, який стоїть перед ним і з ним розмовляє. Але багач цього не розуміє.

У наших молитвах скарбом усіх благ ми називаємо теж Святого Духа. На початку кожної молитви ми кажемо: «Царю Небесний, Утішителю, Душе істини… скарбе дібр і життя подателю»! Отож, якщо людина навчиться на перше місце у своєму пошуку ставити Бога і усвідомлювати Його як свій найбільший скарб, то її життя набере цілком іншого змісту.

Проте ця розмова засмучує багача. Цей чоловік думав, що володіє різними благами, а з’ясувалося, що перед лицем вічності він не багатий, а можливо, і бідніший за тих убогих, які стоять поруч. Земний скарб із дочасних чи матеріальних достатків у перспективі вічності часом може виявитися порожнечею.

Батьки, які дбають про справжнє благо своїх дітей, розуміють, що не так важливо те, що їхні діти мають, як те, якими їхні діти є. Добрі вихователі, батьки вкладають свої зусилля, час, увагу і навіть засоби у своїх дітей, а не в земні достатки. Тому що добра, вихована дитина, яка вміє розрізняти добро і зло, є найбільшим земним скарбом своїх тата і мами. Якщо діти не розумітимуть, що є добрим, а що - поганим, якщо не набудуть особистого вміння любити Бога і ближнього, поважати своїх батьків і вихователів, шанувати і правильно використовувати земний спадок своїх батьків, то швидко його прогайнують, нічого в житті гідного не здобудуть і не знайдуть дороги до істинного скарбу й життя вічного!

Пригадую, як говорив мій дідусь: «У житті треба шукати того, що ні вогонь не спалить, ні вода не забере, ані злодій не вкраде». Тому нас вдома вчили вірити в Бога, шукати і здобувати найбільший скарб, у якому заховане все інше, що людина може потребувати, як у своєму земному житті, так і в дорозі до життя вічного.

Дискусія про цінності є в центрі уваги багатьох людей сучасного українського суспільства. Цими днями, повертаючись до Києва, я бачив одну рекламу на автоцистерні. Було написано: «Живи серед вічних цінностей». Мені стало цікаво, що там рекламується. А з іншого боку автоцистерни, як мені вдалося розгледіти, було написано одне слово - «молоко». Ми часто сьогодні не розуміємо, що таке цінності і якими вони є з погляду вічності…

Як нам важливо віднайти спадок мудрості наших батьків і прадідів, відкрити для себе скарб нашої Софії Київської та багатіти тим, що залишиться для нас і наших нащадків у вічності! Як нам важливо зрозуміти, що в нашому житті справжні вічні цінності є дорогою до нашого щастя і до життя вічного!

Просімо сьогодні Господа Бога, щоб вічний скарб добра, який відкривається нам у Його Сині Ісусі Христі і подається нам як дар Святого Духа, ми прийняли, цінували, багатіли в Ньому і стали здібними до Царства Небесного. Тоді все інше, увесь земний достаток, ми здобудемо. Каже Христос: «Дбайте наперед про Царство Небесне і справедливість, а все інше вам додасться» (пор. Мт. 6, 31-33).

Отож будьмо мудрі, справедливі. Живімо Божим миром, живімо Богом. Нехай жодного достатку тут, на землі, вам не бракує. Амінь.

+ Святослав