Проповідь Блаженнішого Святослава на Молебні в час війни

Слава Ісусу Христу!

Цей уже щоденний Молебень у час війни, наша всецерковна молитва за перемогу України, по-особливому звучить тут, у Києві, у нашому Патріаршому соборі Воскресіння Христового. Адже сьогодні в столиці більше ніж на добу проголошена комендантська година – усе життя міста завмерло. Проте не завмерло спілкування, крик болю людини до Бога. Не завмерла Божа допомога, яка спішить до всіх тих, хто до Нього взиває, хто молиться, прикликає Боже благословення для України, української землі та українського війська.

Дуже дякую всім вам, що сьогодні, попри все, зібралися тут на молитву. Мені особливо приємно бачити наших отців – військових капеланів, які з окупованих і оточених міст, з передової прибули сюди в дивний спосіб, за Божим промислом, щоб ми змогли пережити момент спільної молитви.

Наш Патріарший собор розташований за кілька десятків кілометрів від того місця, де зараз точаться бої. Наше вухо чує відголоски канонади довкола Києва. Цей храм тепер слугує особливим образом нашої Церкви-матері, Церкви-захисниці, Церкви-учительки, Церкви-годувальниці. Адже під ним, у криптах, сотні киян знаходять собі притулок, зокрема під час повітряної тривоги. Він став також центром соціального служіння, у якому кожний потребуючий може отримати відповідну допомогу. Тут Церква-мати молиться за своїх дітей, пригортає їх під своїми крильми, їх захищає, кормить, а найважливіше – звідси, з нашого Патріаршого собору, виходить особливе благословення. Тут, у наших криптах, спочиває Блаженніший Любомир – особливий молільник за наш народ, нашу Церкву і Державу.

Але сьогодні я б хотів, щоб ми разом із вами піднесли до Господа молитву заступництва. Така молитва в час війни має особливу силу та значення, а ми – діти України, відчуваємо в ній велику потребу. 

Молитва заступництва – це духовний захист, який ми випрошуємо в Господа Бога для  тих, хто перебуває в найбільшій небезпеці. У цій молитві ми молимося не так за себе, за власні потреби і страхи, а радше за інших: мама молиться за дитину, священник за парафію, єпископ за свою єпархію, а ми всі разом за Україну. Молитвою заступництва ми молимося за перемогу України.

Перемога України – це перемога добра над злом, сили Божої над ницістю і хтивістю загарбника. Перемога вже починається, і ми її можемо відчути, пережити, навіть під час цієї молитви.

У Києві збережена особлива традиція такої молитви. Мабуть, усім відоме древнє княже повір’я про Київську Оранту, яку ще називають Нерушимою Стіною. Богоматір-Оранта – це древня мозаїка ХІ століття, яка представляє Пречисту Діву Марію на повний зріст із піднесеними в молитві руками. Це ікона молитви заступництва. Поки стоїть Київська Оранта, поки між нами є Нерушима Стіна, доти Бог є посеред свого міста, як написано в апсиді Свято-Софійського собору, доти стоятиме місто, народ і Україна.

Ми відчуваємо, що Пречиста Діва Марія стоїть сьогодні в молитві над Києвом і київськими горами, а ми лише в цій молитві приєднуємося до Неї. Перед Її очима, які з вічності споглядають на нас, відбувалися різні події в історії. Ми знаємо, що під час знищення Києва за часів нашестя хана Батия все місто було зруйноване, але Оранта у Святій Софії залишилася як живучий непідкорений корінь, стержень, від якого все наново відроджується. Вона бачила нашестя на місто московських князів, комуністичних нападників Воробйова і багатьох інших, проте завжди невпинно підносила руки в молитві над своїм народом.

Приєднуючись у цій молитві до Нерушимої Стіни, ми готуємося до особливої події, яка відбудеться у п’ятницю. Відповідно до прохань Пречистої Діви Марії, які Вона проголосила ще на початку ХХ століття у Фатімі, Папа Франциск разом з єпископами Католицької Церкви всього світу посвятить Україну і росію Непорочному серцю Пречистої Діви Марії. Богородиця просила молитися за навернення росії, бо інакше зло, яке з неї вийде, буде нищити інші країни. Раніше казали, що не варто говорити про Фатімське об’явлення, щоб не ображати росії, але тепер Святіший Отець захотів звернути увагу на це прохання Богородиці про посвяту, щоб перемогти зло, яке на наші землі приходить з тієї частини світу і Європи.

Посвята України Непорочному серці Марії – це щось нам відоме. Свого часу князь Ярослав Мудрий, збудувавши собор Святої Софії і створивши мозаїку Нерушимої Стіни, посвятив під покров Пречистої Діви Марії своє місто, свій народ і свою Державу. А коли почалася війна на сході України, 6 квітня 2014 року ми відновили тут цю посвяту нашого народу й Держави під покров Пречистої Діви Марії і ворог був зупинений силою Божої правди та Його світла. Ми віримо, що ця посвята України і росії Непорочному серці Марії, здійснена в єдності всіх єпископів Вселенської Церкви під проводом наступника апостола Петра, буде основним моментом перемоги над злом, дияволом і його слугами, які і сьогодні сіють смерть в Україні.

Нехай це зло буле переможене на півночі, півдні, заході та сході України. Ми знаємо, що Непорочне серце Марії є символом Її святої і чистої волі, яку Вона  виявила, коли сказала архангелу Гавриїлові своє «так». «Нехай буде мені за словом твоїм» (Лк. 1, 38). У цей момент Пречиста Діва Марія стерла голову дияволові, апокаліптичному звірові, який знову біснується, нападає з росії на Україну.

Ця посвята нехай буде моментом, коли голова цього змія силою молитви самої Богородиці, Київської Нерушимої Стіни, буде знову стята Україною! Ми в це віримо і за це молимося. Ми кажемо: «Пресвятая Богородице, спаси нас!» Амінь.

+ СВЯТОСЛАВ