Папа про незалежність: «Кожна епоха має завдання зберегти душу»

Відзначати річницю незалежності означає «призупинитися, відновити в пам’яті прожите, щоб увійти в контакт» з усім тим, що сформувало націю та «віднайти ключі, які допоможуть дивитися на виклики теперішнього й у такий спосіб прямувати до майбутнього в атмосфері діалогу та єдності між усіма мешканцями, щоб ніхто не був виключений». На це звернув увагу Папа Франциск, промовляючи до представників влади і громадянського суспільства Литви, відвідуючи цю країну у вересні минулого року. Візит відбувався у контексті відзначення 100-річчя відновлення незалежності.

«Кожне покоління покликане засвоїти боротьбу й досягнення минулого та в теперішньому шанувати пам’ять предків. Не знаємо, яким буде завтра, але з певністю знаємо, що кожна епоха має завдання зберегти “душу”, яка її сформувала та допомогла їй перетворити кожну ситуацію болю й несправедливості в шанс зберегти живим і дієвим коріння, що принесло плоди сьогодення», – сказав тоді Глава Католицької Церкви.

Країна, що ґрунтується на пошані гідності людини, стає сильнішою

«Пам’ять про минуле всім приносить користь. Народ, який пам’ятає, не повторює помилок минулого, а навпаки, з вірою дивиться на виклики сучасного й майбутнього», – сказав Папа Франциск, зустрічаючись 26 вересня 2015 року з іспаномовною спільнотою США та представниками інших іммігрантських спільнот. Зустріч відбулася у пам’ятному для цієї країни місці – парку Незалежності, який був свідком важливих подій, пов’язаних із боротьбою за незалежність та її проголошенням.

Зауваживши, що «Декларація про незалежність» проголошувала, що всі люди рівні, наділені певними невід’ємними правами, а уряди існують для того, щоб їх захищати, Святіший Отець зазначив, що ці слова надихають нас також і сьогодні, щоби змагатися за життя згідне із гідністю кожної людини. Однак історія вчить нас, «що також і цю істину» потрібно постійно підтверджувати й захищати, про що свідчить боротьба за скасування рабства, поширення права голосу, робітничий рух, викорінення расизму.

«Це показує, – сказав Глава Католицької Церкви, – що коли країна прагне рішуче залишатися вірною своїм основоположним принципам, які ґрунтуються на пошані до гідності людини, вона стає сильнішою та оновлюється». Саме тому треба пам’ятати про минуле, бо «пам’ять рятує душу народу від всього того чи від усіх тих, що намагаються запанувати над нею чи використати для своїх інтересів».

Похилі віком, які мріють, й молодь, що прагне великого

«Лише тоді, коли наші дідусі й бабусі будуть відважними у мріях, а наша молодь пророкуватиме про великі речі, наша Батьківщина зможе залишатися вільною», – таке твердження у світлі пророцтва старозавітного пророка Йоіла знаходимо в посланні Папи Франциска, яке він надіслав своїм землякам із нагоди 200-річчя незалежності Аргентини, що відзначалося 2016 року.

«На основі цих двохсот років від нас вимагається далі прямувати вперед, звернути свій погляд у майбутнє», – писав Святіший Отець, вказуючи на дві суспільні категорії, від яких залежить успішність цього шляху. Ними, за його словами, є похилі віком та молодь: «У похилих віком, у тих, які є хранителями історичної пам’яті, прошу, аби, подолавши оту “культуру відкинення”, яку нам нав’язують на світовому рівні, вони мали відвагу мріяти. Ми потребуємо їхніх мрій, які є джерелом натхнення. Молодь же прошу не дати скувати своє життя бюрократичною інертністю, яка здатна похоронити численні пропозиції задля нестачі мрійливості та героїзму… Ми потребуємо похилих віком, які мріють та дають поштовх, і молоді, натхненої цими мріями, яка мчиться вперед із креативністю, притаманною пророцтву».

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ
www.vaticannews.va