Мешканці Арізони моляться з місцевою Українською Католицькою Церквою

Отець Хуго Соутус навіть розпочав свою проповідь на Літургії з короткого пояснення того, чому іконопис прикрашає стіни церкви. Він випередив поширені запитання відвідувачів. Але, жартівливо зауважив він, історія Української Католицької Церкви довга, тому для більш детальної інформації людям варто залишитися і запитати після Літургії.

І люди залишилися! Для того щоб подякувати йому, висловити підтримку українцям і зробити пожертви в Український фонд допомоги, який збирає церква. Минулого тижня впродовж двох днів тривала безперервна молитва та піст. Парафіяни збиралися з 7-ї до 20-ї, кілька людей з-поза громади зайшли помолитися разом з ними. Це помітили.

«Коли ми почали молитися у п’ятницю, було кілька членів парафії», – сказав Джон Скрипочка, багаторічний парафіянин і волонтер. «А потім один за одним, два за двома приходили різні люди, яких я ніколи не бачив. І не так, щоб вони пробули тут увесь день, але вони прийшли на певний час, скільки б у них не було часу, і вони молилися з нами».

Дні складалися з читання молитов і читання псалмів. Відвідувачів попросили почитати псалми, і вони це зробили, каже Джон Скрипочка. «Це мене дуже зворушило – усі люди, які ніколи не чули про нашу парафію, але взяли на себе зобов’язання з’ясувати, чи є щось українське, а потім прийти і підтримати». Він сказав, що хоча парафія Фенікса – це «лише крапля у відрі», він вражений тим, що роблять американці, щоб підтримати людей в Україні фінансовими пожертвуваннями та молитвою.

Багато відвідувачів сказали Скрипочці, що вони будуть молитися, «поки буде потреба».

Христина Роннберг – лютеранка. Вона зазначила, що прийшла на недільну Літургію, тому що шукала спосіб показати підтримку українському народу. Виявивши нестачу інформації на вебсайті місцевої Української Православної Церкви, вона знайшла українську католицьку парафію і вирішила прийти зі своєю матір’ю, Сільвією Карлссон, колишньою лютеранською служителькою. Жінки були щасливі від того, що знайшли спосіб «з повагою показати свою підтримку», підкреслила Роннберг.

Лоуренс Сосновіч – один із перших членів парафії. Він щиро дякує за підтримку іншим християнам у Феніксі. Він був вражений тим, що навіть нехристияни прийшли, щоб запропонувати свою підтримку. «Українська Католицька Церква знаходиться під обстрілом, – сказав він. – Якщо (президент Росії) Владімір Путін захопить Україну, то він знищить нашу Церкву».

Антипутінські настрої – це те, з чим боровся отець Хуго Соутус у своїй проповіді. Говорячи про свою вдячність за різну підтримку, яку надали жителі Фенікса, він також зазначив, що є одна річ, яка його турбує. Люди підносять свої молитви та найкращі побажання для України та її народу. Але близько 98 відсотків людей сказали йому, що просто не можуть змусити себе помолитися за Путіна чи російських солдатів. Він розуміє, але пояснює, що недостатньо молитися лише за своїх друзів. «Ми молимося за наших ворогів, тому що Бог цього просить», – сказав він.

Джон Скрипочка – українець. Однак він народився в Польщі після того, як хаос Другої світової війни витіснив його батьків з домівок. Чоловік виріс під тиском союзного радянського уряду. Тому йому важко молитися за Путіна. Він стежить за новинами. Там кажуть, що російським солдатам та їхнім батькам брехали про деталі війни. Чоловік навіть трохи співчуває. Але Путін – це зовсім інша річ. Проте Джон Скрипочка погоджується зі своїм священником, що цього вимагає від нього Бог.

«Я молився і продовжую молитися, щоб наш Небесний Батько дарував мудрість Владіміру Путіну, щоб він визнав свою помилку, покаявся і попросив прощення, – сказав він. – Це моя молитва».

Шаннон Левіт для «Crux»
Переклад з англійської Анастасії Вихор