Папа Римський: «Агресивна війна проти України – нелюдяна та святотатська»

Дорогі браття й сестри, не припиняється, на жаль, сповнена насильства агресія проти України, безглузде кровопролиття, де кожного дня здійснюється спустошення та жорстокість. Немає виправдання для цього. Благаю всіх діячів міжнародної спільноти по-справжньому докладати зусилля для того, щоби припинити цю огидну війну.

Також і цього тижня ракети та бомби падали на цивільних: літніх людей, дітей, вагітних матерів. Я ходив відвідати поранених дітей, які перебувають тут, у Римі. В одного немає руки, інший – з пораненою головою... Невинні діти. Моя думка лине до мільйонів українських біженців, які змушені втікати, залишаючи все позаду, і відчуваю великій біль за тих, які навіть не мають змоги втекти. Багато дідусів і бабусь, хворих і вбогих, далеко від своїх родичів, чимало дітей та безпорадних людей залишаються вмирати під бомбами, не маючи змоги отримати допомогу та знайти захист навіть у протиповітряних укриттях.

Все це – нелюдяне, навіть більше, це є святотатством, бо виступає проти сакральності людського життя, насамперед проти беззахисного людського життя, яке слід шанувати та захищати, а не винищувати, і яке є понад будь-якими стратегіями. Не забуваймо: це нелюдяна та святотатська жорстокість. Помолімося в тиші за тих, що страждають…

[Після молитовної паузи]:

Мені приємно знати, що людям, які залишилися під бомбами, не бракує підтримки душпастирів, які в ці трагічні дні життям свідчать Євангеліє милосердя та братерства. Із деякими з них я цими днями розмовляв по телефону, про те, як вони перебувають поруч із Божим людом. Дякую, дорогі браття і сестри, за це свідчення, за конкретну підтримку, яку ви мужньо надаєте багатьом зневіреним людям. Мої думки линуть також до Апостольського нунція, який лише нещодавно став нунцієм, архиєпископа Вісвальдаса Кульбокаса, і який від початку війни залишився в Києві разом зі своїми співробітниками та своєю присутністю щодня дає мені можливість бути близьким із багатостраждальним українським народом. Будьмо поруч із цим багатостраждальним народом і обіймімо його з любов’ю, конкретними зусиллями та молитвою. Прошу вас, не звикаймо до війни та насильства! Не втомлюймося великодушно приймати так, як це вже робиться: не лише тепер, під час надзвичайного стану, а й наступними тижнями та місяцями. Бо, як знаєте, спочатку ми робимо все можливе, щоб приймати, але потім звикання трохи охолоджує наші серця, і ми забуваємо. Не забуваймо про цих жінок і цих дітей, які з часом – без роботи, далеко від своїх чоловіків – можуть стати жертвами суспільних "стерв'ятників". Захистімо їх, будь ласка.

Заохочую кожну спільноту та кожного вірного єднатися зі мною в п’ятницю, 25 березня, в урочистість Благовіщення, у здійсненні урочистого акту посвячення людства, особливо Росії та України, Непорочному серцю Марії, щоб Вона, Цариця миру, випросила для світу мир.

Департамент інформації УГКЦ
за матеріалами VaticanNews