Допоки Україна має Українську Греко-Католицьку Церкву, містичне тіло воскреслого Христа, вона не вмре і не загине

У цьому запевнив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у Старому Самборі (Львівщина) під час Архиєрейської Літургії з нагоди святкування виходу УГКЦ із підпілля.

«Наші труднощі, наші болі, навіть рани страждання і смерть на фронті кращих синів нашого народу, лише голоснішим робить наш голос у світі, лише яснішим стає свідоцтво християнської віри нашого народу в його тисячолітній історії. Вороги приходять і відходять, а Христова Церква, воскресле преображене тіло Спасителя, лишається. Так було, так є і так буде. Так буде, якщо ми сьогодні почуємо голос Отця: "Це Син мій улюблений. Його слухайте!"», – наголосив Предстоятель і додав: «Той народ, який уміє покласти вічну Божу істину як підвалину свого народного буття, є невмирущим».

Сьогодні Христова Церква святкує одне з найбільших свят літургійного року – свято Преображення Господнього.

Подія Преображення, сказав проповідник, відкриває нам глибокий зміст життя Церкви Христової… Святкувати сьогодні Преображення Господнього означає сповнятися силою воскреслого Христа в нашому щоденному житті. Та сила показує нам здатність не втікати перед труднощами, бо та сила дана нам для того, аби їх переборювати.

Нам інколи, відзначив Блаженніший Святослав, по-людськи кажучи, хочеться уникнути терпінь, страждань. «Українці сьогодні хочуть так легко уникнути страждань будівництва своєї держави, як та людина, що перемикає канали в телевізорі зі сумної передачі на веселішу. А так у житті не буває. Сила Божа, яка діє в тілі своєї Церкви, – це сила воскресіння, яка дає можливість не втікати, а перемагати труднощі. І це ми разом побачили 30 років тому», – зауважив він.

За словами духовного лідера українців, вірні разом зійшлися у Старому Самборі, щоб подякувати Господу Богові за дар свободи Церкви й народу, за дар 30-ліття повного виходу з підпілля, легалізації УГКЦ на її рідній землі.

«Історія переслідуваної Церви – свідчення правдивості того Божого слова, яке ми сьогодні чуємо… Коли нас гонили, коли на наших землях, за висловом патріарха Йосифа, ми бачили горе трупів і ріки крові, але навіть сталінський комуністичний режим не міг знищити тіла Христового, яким є Українська Греко-Католицька Церква», – наголосив Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав провів паралель горстки людей нашої Церкви з біблійним каменем, який бачив пророк Даниїл, що відколовся від гори Пречистої Богородиці і вдарив по ногах того велетня комуністичного режиму, який, виявляється, стояв на глиняних ногах.

«І вихід нашої Церкви з підпілля став провіщенням повалення цього режиму та постання воскресіння Української соборної і вільної незалежної держави. Сьогодні ми хочемо подякувати Господу Богові за те, що серед нас у нашому народі зберіг оту горстку вірних: єпископів, священників, монахів, монахинь, добрих наших селян, робітників, інтелігенцію, які не боялися вийти на Господню гору в часи комуністичної темряви», – сказав проповідник.

«Це – Син мій улюблений. Його слухайте».

«Цього навчали віруючі батьки своїх дітей, бабусі – своїх онуків, коли навчали Божих заповідей, хреститися, молитися, і казали нам ті самі слова, які сьогодні чують апостоли на Таворській горі: «Його слухайте, Божого голосу, Його святої Церкви». А 30 років тому ми стали свідками воскресіння нашої Церкви, того преображення, яке преобразило кожного з нас», – додав Предстоятель.

Він пригадав, що це преображення почалося ще тоді, коли в 1987 році підпільні греко-католики перестали боятися. У серпні 1987 року вперше під проводом підпільного єпископа Павла Василика наші священники й вірні задекларували, що вони виходять із підпілля. Наша Церква показалася 1988 року, коли ми святкували 1000-ліття Хрещення Руси-України. Але в усій своїй красі обличчя нашої Церкви засяяло в 1989 році, коли той самий комуністичний режим, який роздер наше тіло, визнав перемогу нашої Церкви.

«Думаю, ви пам’ятаєте цю славну фотографію весни 1989 року, як по Красній площі марширують наші підпільні єпископи, священники… Пізніше історики назвуть цей марш, цю голодовку на Арбаті "парадом перемоги Української Греко-Католицької Церкви над комунізмом на Красній площі. Чи це не є дивна сила преображення?!"», – риторично запитує Блаженніший Святослав.

Глава УГКЦ особливо подякував усім тим, які винесли на своїх плечах стражденне тіло переслідуваної підпільної Церкви. А потім, як ті апостоли на Таворі, були свідками її прослави і воскресіння.

Департамент інформації УГКЦ