Біля храму на Аскольдовій могилі готують обіди для переселенців

Про це йдеться в документальній розповіді «Живого.ТБ» «Жива парафія. Церква Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі».

Історія самого храму починається з 882 року, коли підступно був убитий Київський князь Аскольд, у хрещенні Миколай. Як християнин, він тут був похований. На його могилі був поставлений перший храм Святого Миколая на теренах Русі-України. Цей храм багаторазово руйнували. А 26 квітня 1990 року, на Пасху Христову і в день пам’яті Чорнобиля, УГКЦ вдалося відкрити його на молитву. 

– Коли ми прийшли, – розповідає настоятель храму отець Ігор Онишкевич, – це була інша форма храму ніж сьогодні. Були лише стіни, а верх без бані.

Навколо храму є парк, який має більше ніж п’ять гектарів. Греко-католицька громада доглядає його.

– Жива парафія – це навіть не тисячолітня історія цього храму, а люди! – вважає священик.

Громада храму живе проблемами церкви, а церква живе проблемами парафіян.

– Ми тут вивчаємо Біблію, розповідає пастир, – є парафіяльне служіння Карітасу, «Матерів у молитві», «Апостольство в молитві»… Зокрема, парафіяльний Карітас опікується потребуючими дітьми. З початком російсько-української війни на Сході України з’явилися тимчасово переміщені особи, і в парафії одразу відгукнулися допомагати їм. І вони щодня приходять о чотирнадцятій на обід. Це єдина церква, яка сьогодні годує переселенців.

Також парафія веде тюремне служіння.

– Багато людей, – каже священик, – не перевиховається, але багато з них прагнуть змінити своє життя. І ми таких людей підтримуємо…

Час від часу парафія відсилає жінкам матеріальну допомогу, про яку вони просять. Зазвичай, це засоби особистої гігієни. Деякі жінки просять нагадати її дитині про неї, щоб дитина її не забувала. І церква нагадує, а ще з нагадуванням надсилає подарунки…

Крім того, при парафії ще діє катехитична школа, де навчають любові до ближнього…

Міні-фільм «Жива парафія. Церква Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі» входить до циклу «Живі парафії», який складається з тринадцяти розповідей про живі парафії з різних частин України.

Департамент інформації УГКЦ