Зміни на митрополичому осідку УГКЦ в Польщі

Митрополит Іван (Мартиняк), якому минулого року виповнилося 75 років життя, після досягнення яких єпископ повинен подати зречення з уряду, виконує архиєрейське служіння серед українців греко-католиків Польщі від 1989 року, очоливши відновлену Перемиську єпархією у 1991 році та ставши першим митрополитом після реорганізації структур УГКЦ в Польщі у 1996 році.

Два роки тому, 4 листопада 2013 р., у Ватикані було повідомлено про те, що Папа Франциск призначив Єпископом-помічником Перемисько-Варшавської архиєпархії УГКЦ в Польщі Всечесного отця-митрата Євгена Мирослава (Поповича), який від 1996 року виконував служіння Протосинкела архиєпархії та пароха катедрального собору в Перемишлі, надаючи йому титулярний осідок Горрецелії (Horrea coelias).

Новопризначений архиєпископ-митрополит Євген народився 12 жовтня 1961 року в Члухові у південно-західній Польщі. Після закінчення школи, 1981 року вступив до Вищої Духовної Семінарії в Любліні, після закінчення якої 17 жовтня 1986 року отримав ієрейські свячення. Після періоду душпастирської праці на різних парафіях Польщі, від’їхав на навчання до Риму, де здобув докторат зі східного канонічного права в Папському Східному Інституті. Деякий час виконував служіння судового вікарія у Львівській архиєпархії та викладав у Львівській Духовній Семінарії, після чого повернувся до Польщі. 27 грудня 2013 року отримав архиєрейське рукоположення з рук Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава та ієрархів УГКЦ в Польщі – митрополита Івана та Вроцласвсько-Ґданського Єпарха Володимира.

Додаок:

Історія Перемиського греко-католицького єпископства починається на початку минулого тисячоліття, а першою історичною постаттю, про яку згадують літописи, є єпископ Антоній Добриня, який отримав свячення з рук Київського Митрополита. У XV столітті до неї приєднано Самбірську єпархію.

Після поділів Польщі Перемиська єпархія була однією з трьох адміністративних одиниць Галицько-Львівської Митрополії УГКЦ, а Перемиському єпископові були підпорядковані парафії в Кракові та Варшаві, що були розташовані за межами єпархії. В 1934 році з її території виокремлено Апостольську Адміністрацію Лемківщини.

Внаслідок територіальних змін за підсумками другої світової війни, на території Польщі залишилися Апостольська Адміністрація Лемківщини та західна частина Перемиської єпархії. Значна частина греко-католиків була переселена до Радянського Союзу. Були заарештовані та померли мученицькою смертю останні єпископи блаженний Йосафат Коциловський, ЧСВВ, та його помічник блаженний Григорій Лакота. З цього часу відповідальність за душпастирську опіку над вірними східного обряду покладено на римо-католицького Варшавського архиєпископа, який призначав спеціального вікарія з-поміж греко-католицьких священиків. Після акції «Вісла» велика частина вірних були переселені на захід та північ країни, а греко-католицьке душпастирство зазнавало всіляких перешкод з боку комуністичної влади.

Щойно 1989 року візантійсько-українська Церква у Польщі отримала першого, після арешту блаженного Йосафата Коциловського, власного єпископа. Ним став владика Іван Мартиняк, який був призначений єпископом-помічником Примаса Польщі та Генеральним вікарієм для греко-католиків. А через два роки святий Папа Іван Павло ІІ призначив владику Івана Єпархом Перемиським, юрисдикція якого обіймала усі парафії на території країни. Дбаючи про забезпечення якомога кращої душпастирської опіки, Апостольська Столиця 31 травня 1996 р. утворила в Польщі Перемисько-Варшавську митрополію, до складу якої увійшли новостворені однойменна архиєпархія та Вроцлавсько-Ґданська єпархія, яку сьогодні очолює владика Володимир Ющак, ЧСВВ.

uk.radiovaticana.va