Владика Сиро-Малабарської Церкви з Індії поділився досвідом дияконії з Синодом Єпископів УГКЦ

У своїй доповіді владика Йосиф поділився конкретними програмами служіння, чинними в Сиро-Малабарській Церкві. Як відомо, темою цьорічної сесії Синоду Єпископів УГКЦ є «Дияконія» (служіння).

За його словами, Церква, передусім, турбується про пригноблених. Єпископ розповів, як Церква захищає права і гідність найбіднішої і упослідженої касти в індійському суспільстві, які називаються «даліти».

Другий вид служіння – Церква дбає про безпритульних і надає їм житло. Він розповів, як тисячі таких будинків були збудовані по всій Індії.

Церква також надає опіку особам з обмеженими можливостями, із психічними та фізичними вадами. І дбає про їхню реабілітацію.

Крім того, за словами єпископа з Індії, їхня Церква допомагає найбіднішим верствам населення здобути освіту.

Церква через свої диспансери, центри паліативної опіки, лікарні опікується хворими людьми. Під опікою Сиро-Малабарської Церкви перебувають більше ніж дві тисячі таких установ.

Церква надає духовний супровід ув’язненим. За словами єпископа, тут добрим прикладом є Братство Ісуса, яке було засноване 25 років тому як приватна ініціатива. Як твердить владика Йосиф, що внаслідок такого служіння знизився рівень повторних злочинів.

Щодо «домашніх» місій, то Церква дбає про цілісність і святість сімейного життя. Як приклад служіння – сестри монахині невеличкими групами приїжджають у певну парафію і протягом місяця відвідують кожен дім, який до неї належить. Вони спілкуються з усіма членами родини. Особливо з таких місій користають жінки, які мають можливість поділитися із сестрами своїми духовними переживаннями.

Будинки опіки. Церква надає пастирську опіку і захист людям похилого віку.

Крім того, Сиро-Малабарська Церква здійснює служіння для наркозалежних. Це служіння було визнано урядом Індії і частково фінансується державними програмами.

Є ще такий вид служіння, як спільні зустрічі базових християнських спільнот, на яких парох має можливість ближче познайомитися зі своїми парафіянами і спільно провадити біблійні гуртки.

Церква щороку організовує так звані біблійні конвенції, які тривають 5-6 днів. У них беруть участь тисячі вірних.

Владика Йосиф відзначив важливість екуменічної і міжрелігійної дияконії. Він вважає, що Церкви повинні навчитися простягати руку одна одній.

На завершення єпископ висловив думку, що дияконія має бути у світлі сопричастя. І ті Церкви, які дбають лише про свої інтереси, ізолюються. Тому лише служачи іншим з метою сопричастя, Церква може почерпнути більше користі для себе.

Довідка. Сиро-Малабарська Церква заснована св. апостолом Томою 52 року у штаті Керала (південь Індії). Це перша християнська громада на індійському узбережжі. Належить до східносирійської сім’ї Церков, які користуються сиріакською як основною літургійною мовою.

Верховним Архиєпископом Церкви є кардинал Джордж Аленчері.

На сьогодні Церква має 32 єпархії, один екзархат і дві апостольські візитатури, із них 13 єпархій знаходяться в Кералі, Індія, а інші – поза межами Керали. Усього є 59 єпископів. Поза межами Індії є Чиказька єпархія (США), Мельбурнська (Австралія), Престонська (Велика Британія), екзархат у Канаді з осідком у Міссісагуа та апостольський візитатор у Римі для всієї Європи.

Кількість вірних Сиро-Малабарської Церкви становить майже п’ять мільйонів осіб.

Департамент інформації УГКЦ