В Єпархії святого Йосафата в Пармі (США) провели реколекції для духовенства

Реколекції цього року проводив владика Курт (Бернетт), єпарх візантійської греко-католицької єпархії Пассеїка (штат Нью-Джерсі). Після того як владика Богдан (Данило), правлячий архиєрей єпархії святого Йосафата в Пармі УГКЦ, представив духовенству владику Курта, реколектант розпочав свою першу духовну науку, зосередившись на темі краси. Він зазначив, що краса світу, який нас оточує, може привести нас до споглядання краси самого Бога. Як каже Псалом 19, «Небо звіщає про Божу славу, а про чин Його рук розказує небозвід» (19, 1). Проте «найкрасивішою річчю у світі є Ви», сказав єрарх, звертаючись до учасників реколекцій. Будучи створеною на образ і подобу Божу, людина перевершує будь-яке створіння, сотворене Богом і, хоча людина втратила подобу Божу через первородний гріх, образ Божий завжди перебуває в ній.

Більше того, владика Курт мав на увазі, що образ Божий в людині може бути відновлений через Святі Тайни Хрищення та Покаяння. Продовжуючи, ієрарх зазначив, що людина є найдостойнішим буттям серед Господніх створінь – вищим за ангелів. Людина також здатна знати і розуміти, що є особливістю, унікальною для розумних створінь, що надає їй здатність цінувати красу. Проте однією з найбільш відмінних рис людини є її здатність брати участь у творчій силі Божій через дар дітонародження: здатність творити безсмертних осіб, які мають образ і подобу Божу. Владика Курт закінчив свою першу конференцію, підкресливши, що якщо б людина дійсно знала, яка вона прекрасна, вона ніколи не вчинила б навіть найменшого гріха.

Під час своєї другої конференції владика Курт зосередився довкола руйнівної сили гріха та краси його уникнення. Після того як гріх увійшов у світ, у Бога вже був план, щоб звільнити людину від гріха, пославши свого Сина Ісуса Христа на землю. Христос став людиною, бо людина створена на образ і подобу Божу. Ісус був Месією, хоча не кожен єврей прийняв Його як такого. Ієрарх продовжив, кажучи, що у сучасному світі дуже поширені гріхи плоті. Усі ці гріхи, так само як і будь-який інший гріх, ранить та придушує в людини почуття власної гідності і єдиною особою, яка може звільнити людину від гріха, є Бог, який робить це завдяки своїй Благовісті. Ця Благовість, яка є Євангелієм Ісуса Христа, повинна бути проповідувана і представлена людям в позитивному світлі, бо в іншому випадку, якщо вона представлена негативним способом, вона може відвернути людей від Господа Бога та Його Святої Церкви.

Реколектант розпочав свою третю конференцію, продовжуючи говорити про руйнівну силу гріха. Він сказав, що «гріх є ірраціональним» та може руйнувати первісну красу людини. Владика Курт зазначив, що в той час як, загалом кажучи, гріх гордості злого духа вважається коренем всього зла, гріх заздрості з боку сатани має більше підстав вважатися походження зла. Диявол позаздрив самому Богові, а потім, після того, як Господь створив людину на свій образ і подобу, сатана позаздрив людині і поставив собі за мету знищити її. «Це [заздрість] найгірший гріх», сказав єрарх. Реколектант рівно ж згадав історію вибраного народу в Старому Завіті і порівняв християнське і єврейське розуміння Святого Письма, які мають певні відмінності. Одним із спільних елементів між християнським і єврейським розумінням Святого Письма є той факт, що, якщо людина виконує заповіді Божі, вона буде благословенна; якщо ні, то вона принесе на себе покарання/прокляття. Проте, понад усе, Бог є любов. І хоча, незважаючи на величезну доброту Бога, у світі ще існує зло, воно існує не тому, що Бог недосконалий або Йому чогось не вистачає, але тому, що Господь Бог обдарував людину вільною волею, щоб вона могла вибирати між добром і злом.

Продовжуючи, де він зупинився попереднього разу, владика Курт розпочав свою четверту науку, кажучи, що «сатана завжди шукає нагоди руйнувати відносини та родину». Цитуючи одну особу, архиєрей сказав: «Диявол працює невпинно, щоб зруйнувати родину». Спокушаючи нас до гріха, злий дух спочатку робить нас гордими у вчиненому гріху, а потім звинувачує та змушує нас соромитися. Слово ‘‘diabolos‘‘ означає ‘обвинувач’ ‘наклепник’ як також ‘той, хто розділяє’. Тим не менше, за гріхом не останнє слово. Господь дав нам Свою благодать, щоб подолати гріх і хоча благодать дана людині вільно, вона одночасно коштує. Реколектант продовжив свою духовну науку кажучи, що людина володіє хорошими спонуканнями, які Бог дав їй з доброго наміру. Цими спонуканнями є: самозбереження, прагнення бути частиною суспільства та бажання мати подруга життя. Наприкінці конференції, владика Курт зазначив, що людина стикається з трьома основними негативними емоціями: гнівом, соромом і страхом. Гнів збуджує в людині думки та почуття, що щось не так із суспільством. Сором впливає на мислення людини, що щось не так з нею. Страх каже людині, що її безпека під загрозою. Страх Господній, натомість, не є чимось негативним або гріховним, але доброчесним. Проте, любов понад усе, тому що «любов не пам'ятає травм» і не тримає образ. «Основними ліками від наших проблем – це довіра Богові», зазначив ієрарх. Господь дбає про всі наші потреби, якщо ми довіряємо себе Йому.

Реколектант зосередив свою п'яту конференцію на темі семи смертних гріхів (також знаних як головних гріхів) та симптомах гріховної гордості. Владика Курт зазначив, що під час раннього розвитку семи смертних гріхів, Отці Церкви мали дуже складну систему в цьому відношенні. Зокрема, вони говорили про такі духовні стани знані як акадія та атонія. Акадія – це в основному духовна недбалість в той час як атонія –  це ослаблення душі або її також можна назвати ‘пом’якшенням духовних м'язів'. Засіб оздоровлення від  акадії – це праця, а для атонії – ‘зміцнення духовних м'язів’. Єрарх також сказав, що гордість відрізняється від хвастощів. За словами єпископа, «здорова гордість – це істина [в той час як] гріховна гордість – це неправда». Таким самим чином, «здорове смирення – це істина [в той час як] помилкове смирення – це неправда», зазначив реколектант. Він продовжив, зазначивши, що проблема з гордістю, на відміну від інших гріхів, є те, що людина не може бачить її [гордості] в собі. Владика Курт завершив свою духовну науку перерахуванням симптомів гріховної гордості, найбільш смертоносними з яких є жалість до себе, не вислуховування інших, звинувачення інших, ізоляція та брехливість. Всі ці симптоми гріховної гордості можна вилікувати доброчесним життям за допомогою Господньої ласки.

Учасники реколекцій також брали участь в двомовних богослужіннях, як також мали нагоду для сповіді та духовних розмов з реколектантом. Крім того, під час реколекцій преподобний отець-архимандрит Джордж Еппл'ярд, протосинкел єпархії Святого Йосафата в Пармі УГКЦ, від імені всього духовенства, привітав владику Богдана (Данила) з нагоди його 20-літнього ювілею священства і побажав йому найрясніших Господніх благословень, що супроводилося традиційним співом многоліття та архиєрейським благословенням.

На завершення духовних наук владика Богдан подякував владиці Курту від імені всього духовенства за те, що він поділився своїм словом мудрості з учасниками реколекцій, та побажав йому щедрих Божих благодатей у його єпископському служінні.

Департамент інформації УГКЦ