В УГКЦ проголосили про створення Чернівецької єпархії
Вівторок, 12 вересня 2017, 12:36 У вівторок, 12 вересня 2017 року, у Ватикані повідомлено про те, що Святіший Отець ознайомлений з рішенням Синоду Єпископів УГКЦ про створення Чернівецької єпархії з осідком в м. Чернівці. Територія нової єпархії буде виокремлена з дотеперішньої Коломийсько-Чернівецької єпархії та буде охоплювати Чернівецьку область. Єпархія буде належати до Івано-Франківської митрополії.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Любов народжує героїв: 14 точок для призадуми із посинодального послання
- «Церква покликана нести знедоленій і зраненій людині ліки розради і любові», – єпископи УГКЦ у посланні «Перемагай зло добром!»
- «Остаточно переможемо лише тоді, коли продовжуватимемо любити», – єпископи УГКЦ у синодальному посланні 2022 року
Відповідно до приписів церковного права, Синод Єпископів УГКЦ надав свою згоду Отцеві і Главі Церкви на іменування владики Йосафата (Мощича), Єпископа-помічника Івано-Франківської архиєпархії, першим правлячим єпископом Чернівецької єпархії. Про дату проведення Чину інтронізації ми повідомимо згодом.
Адміністративна довідка
Площа Чернівецької області 8100 км², кількість населення (станом на 1 грудня 2015 року) становила 909 997 осіб. Адміністративний устрій області: обласний центр − місто Чернівці, у складі області 11 районів.
Історична довідка
У 1812 році цісар Йосип ІІ наказує офіційно утворити греко-католицьке душпастирство у Чернівцях, Сереті і Качиці. У 1814 році Буковина дістає іменованого декана Чернівецького о. Теодора Лаврецького. Перші греко-католицькі священики у Чернівцях відправляли Літургію в римо-католицькому костелі при вівтарі Успіння Пресвятої Богородиці.
31 травня 1820 року було освячено наріжний камінь фундаменту під будівництво церкви для греко-католиків Чернівців. 10 червня 1821 року, у день свята Зіслання Святого Духа, новозбудована церква була освячена. Першу назву церква отримала на честь святих Петра і Павла, нині собор Успіння Пресвятої Богородиці.
У 1900 році вперше, як єпископ Станіславський до Чернівців прибув митрополит Андрей Шептицький. В тому часі митрополит Андрей відвідав всі парафії Буковини: Садгору, Вашківці, Кіцмань, Заставну, Путилу, Вижницю, Сторожинець та інші менші громади.
У 1918 році Буковину насильно приєднують до Румунії. До 1930 року громада УГКЦ Буковини існувала, як окрема апостольська адміністратура на чолі з прелатом Климентієм Злепком, який мав свій осідок у Сереті. У 1930 році на підставі нового конкордату було створено Мармароську (Румунія, Трансильванія) єпархію з центром у Бая-Маре. До цієї митрополії передано також понад 20 громад УГКЦ Буковини. На той час на Буковині проживали 18 тисяч українських греко-католиків. У 1940 році кількість греко-католиків Буковини зросла й налічувала вже 28 тисяч.
З приходом у червні 1940 року на Буковину більшовицької влади Греко-Католицька Церква зазнала нечуваного гоніння та переслідування. У 1946 році на Буковині було заборонено богослужіння в українських греко-католицьких церквах. Священики та громада були змушені перейти в підпілля.
Наприкінці 80-х років розпочалась реабілітація УГКЦ та її вірних в Україні. 8 січня 1990 року чернівецькі греко-католики провели першу легальну відправу біля дверей собору Успіння Пресвятої Богородиці. Собор офіційно було відчинено 6 жовтня 1991 року.
У 1990-их роках чернівецька громада УГКЦ входила до складу Івано-Франківської єпархії УГКЦ. У 1993 році було утворено Коломийсько-Чернівецьку єпархію. Чернівецький собор Успіння Пресвятої Богородиці набуває статусу Прокатедрального собору Коломийсько-Чернівецької єпархії. 17 квітня 2006 року правлячий єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії владика Микола (Сімкайло) проголосив створення Буковинського вікаріату Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви.
Департамент інформації УГКЦ
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»