У Буенос-Айресі попрощалися з владикою Андрієм Сапеляком

Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Даниїл у співслужінні з єпархіальними священиками. Під час проповіді єпископ згадав життя владики Андрія, а також підкреслив його важливу роль у розбудові Української Греко-Католицької Церкви на аргентинських теренах ,його відданість, жертовність, невтомну працю та служіння для церкви і cвого народу.

Опісля відслужили панахиду за упокій новопреставленого архиєрея Андрія.

Прес-служба єпархії Покрови Пресвятої Богородиці

Додаток:

Проповідь владики Даниїла

Сьогодні ми отримали сумну звістку про смерть нашого дорогого Єпископа владики Андрія Cапеляка.  З 1961 року він присвятив своє життя Як єпископ виконуючи свою місію серед українських емігрантів в Аргентині.  Покликаний папою Іваном XXIII не роздумуючи він залишив усе і вирішив  з  місією щоб з'єднати воєдино мале стадо української громади розкиданої  різними обставинами у далеких краях.

З 1961 року і протягом 36 років він присвятив своє життя як добрий пастир  на зразок Христа між вірних   на теренах аргентинської землі.

 Якою була ця місія? Насамперед він проголошував Євангеліє закликаючи вірних до вірності з Христом і церквою. Пригадуючи усім що живемо у християнській вірі у реальності помісної церкви практикуючих обряд який ми отримали від наших батьків.  Ми відповідальні за цю церкву наголошував Владика ,тому було необхідним іти на зустріч і бути правдивим місіонером серед українців в Аргентині.

Скільки кілометрів  подоланих у провінціях Аргентини.  Зростали нові громади будувалися нові храми а найголовніше росла спільнота Української Греко-Католицької Церкви .

 Господь не залишив його самого але на допомогу йому посилав священників які помагали йому у нелегкому завданні,  але щоб отримати помічників він мусив іти і шукати їх , отців василіан , салезіан , єпархіальних священиків, Монахинь Чину Святого Василія Великого, сестер служебниць непорочної Діви Марії а також  Катехиток Пресвятого Серця Христового.

Він завжди старався бути у сопричасті з матір'ю церквою, дотримуючись обряду та традицій в усіх куточках Аргентини завдяки цьому  сьогодні лунають співи  та літургія рідною мовою.

Особливих зусиль Владика прикладав для того щоб підтримувати та розвивати культуру  він засновує школи, пропагував молодіжні товариства та організації,ї культурні гуртки та ансамблі, приділяє увагу хорові. В усьому цьому він завжди шукав євангелізації.

Будучи вірним своєму згромадженню та використовуючи салезіянську методологію Святого Івана Боско  його  метою було бути завжди поміж своїх вірних.  Ще іншою характеристикою владики Андрія була синівська вірність Україні. Незважаючи на велику відстань і на те, що Україна перебувала у поневолені, занурена у атеїстичну пропаганду із забороненою  церквою ніколи не боявся говорити про цю болючу реальність. Великим знаком відваги була присутність патріарха Йосипа Сліпого який у 1968 році освятив катедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі. Кілька років пізніше Святіший отець Іван Павло II в катедральному соборі Покрови Пресвятої Богородиці  відкриє святкування тисячоліття хрещення Руси-України.

Ці події віддзеркалили  для Аргентинської спільноти не тільки  релігійний аспект України а також культурний і політичний. Засновуючи малу семінарію він проявляє свою турботу та переживання про покликання.

Преосвященний думав не тільки про пасторальну потребу в Аргентині але завжди мріяв щоб сформувати священників та осіб  богопосвяченого життя для праці в Україні, тому побачивши перші промені незалежності України він сповнив свою мрію вертаючись до рідної землі . Важливо згадати що Владика Андрій дав нагоду студентам з України яка тільки що отримала свою незалежність навчатися там формуватися у навчальних закладах Аргентини. Між ними розпочав свої філософські студії молодий студент з України Святослав Шевчук теперішній Глава і Отець Української Греко-Католицької Церкви.

У цей день уся єпархія, єпископ, духовенство семінаристи та вірні Складають свою подяку Богові за дар життя владики Андрея, за його присутність між нами, за впевнені кроки які він залишив після себе а також за його працю та служіння для церкви і українського народу.

Вічна йому пам'ять!