Упокоїлася в Бозі с. Єремія Телев’як, СНДМ

18 лютого 2012 року спочила в Бозі с. Єремія Телев’як, СНДМ. На похорон прибула с. Надія Котур, провінційна настоятелька, і численні сестри з різних монастирів. Похоронні Богослужіння у храмі Зарваницької Матері Божої в м. Тернополі очолив Високопреосвященний Владика Василь (Семенюк), Митрополит і Архиєпископ Тернопільсько-Зборівський, у співслужінні з численним духовенством Тернополя. У проповіді під час Божественної Літургії Владика Василь підкреслив, що с. Єремія дуже любила Бога, Церкву і була великою патріоткою. Сестру Єремію Телев’як поховали на Микулинецькому цвинтарі в Тернополі.  

Повідомили сестри служебниці

Додаток: Сестра Єремія народилася 1922 року в м. Тернополі. Мала добрих батьків, які прищеплювали їй з дитинства любов до Бога, Церкви та рідного народу. Відчувала поклик до чернечого життя. Була здібною дівчиною, старанно вчилася, щоб згодом послужити своїми дарами Церкві та рідному народові. На початку Другої світової війни здобула початкову педагогічну освіту, а в 1942 році вступила до Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії. Була ревною монахинею. У часи панування комуністичного режиму і переслідування Греко-Католицької Церкви с. Єремію брали на допити, намагалися змусити працювати на безбожну владу. Проте сестра залишилася вірною Богові, Церкві та Згромадженню. У Тернополі вона підтримувала греко-католицьких священиків, розповсюджувала релігійну літературу, готувала вірних до прийняття Святих Таїнств. Незважаючи на різні перешкоди з боку радянської влади, с. Єремія здобула вищу педагогічну освіту в Києві і до пенсії викладала німецьку та англійську мови в Тернопільському кооперативному технікумі. Наприкінці 80-х років ХХ ст., коли вже був відчутним подих релігійної свободи, с. Єремія в Тернополі брала активну участь у Богослужіннях на цвинтарях, які відправляв о. Михайло Хрипа, ЧНІ, під зачиненими храмами та в інших публічних місцях, щоб своєю присутністю засвідчити живучість УГКЦ. З виходом УГКЦ з підпілля, попри похилий вік, с. Єремія активно катехизувала школярів і молодь в Тернополі та в селах Тернопільського району. Сестра Єремія у своєму поважному віці була молода духом, завжди радісна, привітна, вміла жартувати, розповісти цікавий захопливий приклад із власного життя, тому діти і молодь любили слухати її науку. В останні роки свого життя с. Єремія хворіла, була немічна, але її дух був завжди молодий і сильний. Будучи прикутою до ліжка, с. Єремія багато молилася за людей та їхні потреби, за Церкву, священиків, за Згромадження сестер служебниць і нові покликання.