Уперше випускникові УКУ присвоїли науковий ступінь доктора правничих наук
П'ятниця, 27 листопада 2015, 11:47 24 листопада 2015 року спеціалізована вчена рада Факультету права, канонічного права і адміністрації Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ (ЛКУ) в Польщі затвердила підсумкове рішення спеціалізованої комісії щодо захисту докторської дисертації о. Сергія Стесенка, надавши йому науковий ступінь «Доктор правничих наук» за спеціалізацією «Канонічне право».-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- В Катехитично-педагогічному інституті УКУ відбулися випускні урочистості
- Владика Ігор Ісіченко отримав почесне звання доктора Honoris Causa УКУ
- Триває реєстрація на Літню іконописну школу 2022 року у Львові
За висловом голови спеціалізованої комісії (до складу якої, окрім фахівців з канонічного права, входили фахівці цивільного права) – о. проф. д-ра П. Станіша (Piotr Stanisz), декана згаданого факультету, захист відбувся на високому науковому рівні, засвідчивши багатолітню належну дослідну діяльність докторанта і відтак у підсумковому рішенні члени комісії були одностайні щодо найвищої оцінки проведеного докторантом публічного захисту.
Тема дисертації: «Conventus eparchialis. Status prawny i aktywność na przykładzie Ukraińskiego Kościoła Greckokatolickiego» («Conventus eparchialis. Правовий статус і діяльність на прикладі Української Греко-Католицької Церкви»), представляє інституцію єпархіального собору, як органу, що допомагає єпархіальному єпископові у керуванні єпархії. Праця складається з чотирьох розділів, кожен з яких відзначається новизною у досліджені проблематики.
Перший розділ «Єпархіальний собор та дієцезальний синод в історії Вселенської Церкви до середини ХХ ст» представляє аналіз розвитку інституції від перших століть до періоду, що попереджає ІІ Ватиканський Собор. Окреме місце відводиться етимології оригінальних термінів, яким більшість дослідників надають зазвичай такі традиційні узагальнені визначення, як синод чи собор, що у свою чергу не завжди відображають реальний тип чи характер церковних зібрань у різних періодах діяльності Церкви на Сході і Заході. Аналіз канонічних збірок Церкви в Італії, Ґалії, Іспанії, Північній Африці, Близького Сходу, Вірменії, Візантії і у слов’ян стосовно соборів різного типу дозволяють краще зрозуміти роль згаданої інституції. Необхідна увага присвячується єпархіальному собору в Ecclesiae Ruthena і підкреслюється вплив розвитку адміністративно-територіальних утворень Церкви на його діяльність. Згадується теж про роль цієї інституції у житті різних партикулярних Церков, яких єднає спільна історична спадщина і взаємність спільного впливу. Представляються також законодавчі тексти Католицької Церкви щодо аналізованої проблематики в хронологічній послідовності аж до першої пол. ХХ ст.
Другий розділ «Законодавство Вселенської Церкви стосовно інституції дієцезального синоду та єпархіального собору (1965-2004)» містить усю необхідну сучасну джерельну базу відносно приготування, скликання, проведення та прийняття відповідних документів дієцезальними синодами і єпархіальними соборами, як також визначення конкретної відповідальності на особах стосовно характеру проведених зібрань, змісту ухвал тощо. У розділі представлено теж порівняльний аналіз сучасного законодавства Сиро-Малабарської, Маронітської, Русинської і Української Католицьких Церков щодо проведення єпархіальних соборів.
Третій і четвертий розділи дисертації представляють правовий критичний аналіз діяльності понад двадцяти єпархіальних соборів в межах (intra fines) і відповідно поза межами (extra fines) території Української Греко-Католицької Церкви (1998-2002). Зазначений період характерний тим, що єпархіальні собори відбувалися вперше після легалізації УГКЦ в Україні і згідно нового законодавства для Східних Католицьких Церков та як такі були проведені на вимогу Всецерковного Собору УГКЦ (Conventus patriarchalis), що сам вперше розпочав тоді свою діяльність.
Бібліографію докторської дисертації становлять: - джерела – біблійні, античні і патристичні тексти; старовинні збірки законів; документи вселенських соборів; документи Римського Архиєрея, Синоду Єпископів і дикастерій Римської Курії; статистичні і адміністраційні джерела; українські синодальні джерела; партикулярні збірки законів різних Східних Церков та УГКЦ; матеріали і документи сучасних єпархіальних соборів, як опублікованих, так і неопублікованих (Собор Львівської архиєпархії 2000 року на тему: «Сім’я») та інших зібрань; - і література – етимологічні словники, коментарі, підручники, монографії, статі, хроніки.
В дисертації використовувалися такі методи дослідження, як: філологічний, історично-правовий, догматично-правовий і порівняльний. Дисертація є першим опрацюванням даної проблематики у сучасному науковому колі і може дати поштовх до розвитку власного права (ius proprium) Української Греко-Католицької Церкви. Обсяг дисертації представлений на 409 сторінках, а сам доробок є доступний для ознайомлення в читальні бібліотеки згадуваного факультету.
Науковий керівник (промотор) – о. д-р Л. Адамовіч (Leszek Adamowicz), проф. ЛКУ і керівник Катедри Права Східних Католицьких Церков, подякував докторантові за багатолітню співпрацю і творче та належне дослідження даної проблематики і висловив сподівання, що науковий доробок буде гідно оцінений і принесе своє практичне застосування як у житті Української Греко-Католицької Церкви та її освітніх закладів, так і зокрема її Львівської архиєпархії, до якої належить о. Сергій Стесенко.
Зовнішній рецензент – о. д-р Ф. Чітбай (František Čitbaj), доцент Пряшівського університету (Словаччина), у своїй рецензії підкреслив, що з точки зору змісту дисертації, автор конкретно, компетентно і раціонально описує та аналізує проблематику, завдяки, як використанню джерел, так і приписів, що ще більше конкретизують і вияснюють твердження, які у свою чергу надають їй автентичності і оригінальності. Окрім цього, як він далі зазначає, дисертацію можна вважати як вагому теоретичну користь для практичного застосування усіх Східних Католицьких Церков, що збираються провести, або в яких вже відбулися єпархіальні чи над'єпархіальні собори. Відповідно до цього Греко-Католицька Церква на Словаччині обов’язково використає згадані автором наукової праці твердження стосовно дотримання усього сучасного церковного законодавства щодо соборів різного рівня, зокрема в цей час, коли готується до проведення у своїй історії першого Собору Митрополичої Церкви.
Внутрішній рецензент – о. д-р М. Сітаж (Mirosław Sitarz), проф. ЛКУ і керівник Катедри Церковного публічного і конституційного права, зазначив у рецензії, що автор дисертації належно використовує фахову термінологію, а наукову працю вирізняє правильне і пропорційне представлення окремих тематичних питань з відповідним узгодженням рівня заторкнутої проблеми. Ба більше, автор аналізує діяльність єпархіальних соборів найбільшої з посеред Східних Католицьких Церков і представляє правову спадщину до цього часу у такому обсязі ще не аналізовану в каноністиці.
Запитання членів спеціалізованої комісії та окремих учасників з поміж численних присутніх науковців на захисті докторської дисертації, знаходили змістовні і вичерпні відповіді з боку докторанта, що сприяло, за висловом Голови Комісії, відчути атмосферу високого рівня наукового характеру дискусії. Відповідно до чинного законодавства Республіки Польщі, надання наукових та вчених ступенів повноважними органами акредитованих вищих навчальних закладів супроводжуються переказом документального підтвердження до Міністерства науки і вищої освіти Польщі для занесення у державний реєстр, після чого Влада Університету видає відповідній особі необхідні документи.
За повідомленням учасників заходу
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»