Українці придбали церкву в містечку Санліс під Парижем, де мешкала Анна Ярославна
Субота, 28 вересня 2013, 22:31 27 вересня 2013 українська Єпархія святого Володимира в Парижі на чолі з єпископом Борисом (Ґудзяком), президентом Українського католицького університету, придбала церкву в Санлісі (45 км від Парижа) поpяд із Абатством святого Венсана, яке заснувала королева Франції Анна Ярославна в 1060 році. Саме в Санлісі в XI столітті мешкала донька Ярослава Мудрого. З листопада ця церква функціонуватиме як храм УГКЦ, при якій діятиме культурний центр Анни Ярославни, метою котрого буде представляти українську культуру та розвивати українсько-європейську співпрацю.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- «Наша Церква була, є і буде голосом України у світі», – Глава УГКЦ
- Владика Борис Ґудзяк семінаристам: "Ідіть туди, де важко, - так ви будете освячуватися"
- Пам’яті Блаженнішого Мирослава Івана Любачівського
Двері новопридбаного храму відкриються для всіх охочих 16 листопада. У цей день тут відслужать урочисту Архиєрейську Літургію. А 17 листопада українці зможуть взяти участь у поминальній Архиєрейській Літургії в соборі Паризької Богоматері, щоб спільно помолитися за жертв Голодомору.
Єпарх Паризької єпархії святого Володимира, Президент УКУ владика Борис (Ґудзяк) підписує угоду про купівлю храму
«Сьогодні великий день для української громади в Парижі, у Франції, в усій Європі, і, зрештою, для усіх українців, хоч би де вони були. Ми придбали церкву в Санлісі, королівському містечку, у якому мешкала Анна Ярославна, відома в світі як Анна Київська, королева Франції. Цим церковним і юридичним актом ми засвідчили, що джерела української християнської європейської традиції живі та життєдайні», – поділився радісною звісткою владика Борис (Ґудзяк).
Він також зазначив, що церква буде носити ім’я страстотерпців Бориса і Гліба, рідних дядьків Анни. «Борис і Гліб представляють чесноту, яка нам сьогодні найбільше потрібна – любов і злагоду між братами, відмову від братовбивчої боротьби. Анна ж представляє високу культуру і європейськість та християнську духовність», – наголосив єпарх Паризький.
Вже невдовзі ця церква відкриє свої двері для всіх охочих. Також тут діятиме культурний центр
За його словами, те, що підписання документів про купівлю цієї церкви відбулося тепер, є дуже символічним, адже саме зараз вся прогресивна українська і світова громадськість надіється на зближення України та Європейського союзу.
Церква була придбана за 203 тисячі євро на пожертви українців з України, Франції, Англії, Сполучених Штатів та Канади. За попередніми підрахунками на ремонт та облаштування потрібно 1,5 мільйона доларів США, адже церква вже майже століття не діяла як храм, а була в приватній власності. За словами владики Бориса (Ґудзяка), ремонт розпочнеться наступного року. «Церква є з тесаного каменю, в структурно дуже доброму стані. Вона має також великі підземелля, у яких є катакомби з римських часів. Будівлю буде розділено на дві частини – каплицю та культурний центр, метою останнього буде представити Україну в контексті європейської історії і культури. Це символічно, адже саме Анна Ярославна стала першою з України, яка була зафіксована в європейській історії», – наголосив єпископ.
Вид храму, який носитиме ім’я страстотерпців Бориса і Гліба, зсередини
Проектом передбачено, що у приміщенні церкви діятимуть виставки та відбуватимуться різноманітні культурні заходи. Центр Анни Ярославни повинен стати для французів, українців Франції, українців в Україні і в діаспорі місцем, де в Європі шанують українську культуру і розвивають українсько-європейську співпрацю.
Довідка
У 1051 році Анна Ярославна, яку у свiті називають Анна Київська, донька князя Ярослава Мудрого і Шведської принцеси Інгегерди, племінниця святих Бориса і Гліба, братів Ярослава Мудрого, одружується з Генріхом I, королем Франції в Реймсі і стає королевою Франції.
Анна славилася своєю освіченістю, культурою, мудрістю та красою. Вона підписувала документи, відігравала важливу політичну роль, вела персональну переписку з Папою Римським, проводила активну доброчинну діяльність з церквою. Після смерті короля, Анна Київська правила Францією до повноліття свого сина Філіппа I, і після вступу на престіл сина продовжувала бути активною королевою-матір’ю.
Як шлюбний посаг Анна привезла з собою Євангеліє – ілюстрований рукопис стародавнього слов’янського походження. Згодом воно стало частиною музею Реймського Собору і отримала назву “Реймського Євангелія”. Багато французьких королів, серед яких і Людовик XIV, складали присягу на цьому Євангелії. За багатьма історичними джерелами воно є одним з найстаріших прикладів української писемності, що збереглося до наших днів.
Анна провела більшість свого життя у Санлісі. У свій час Санліс був столицею і резиденцією французьких королів в тому числі Гуго Капета та Людовика IX. У 1060 році королева Анна Київська засновала Абатство Святого Венсана y Cанлісi, аби подякувати за сина Філіппа, який згодом став відомим королем. Абатство збереглося до сьогоднішнього дня і стало приватним католицьким коледжем.
Протягом тисячі років французи зберегли пам’ять про українську княжну та свою королеву: на її честь у Санлісі протягом багатьох століть влаштовували щорічний обід для вдів. Її особистість досліджували історики, спочатку у Франції, а згодом і в Україні. Про неї написано кілька історичних досліджень, романів і знято кінофільм. Нащадки французьких королів вважають себе родичами Анни Ярославни. При вході в Абатство стоїть перший пам’ятник Анні Ярославні встановленій вже після французької революції. Новий пам’ятник Анні Київській було відкрито у 2005 році президентом України Віктором Ющенком. У 2005 Санліс та Печерський Район Києва розпочали співпрацю як міста побратими. У 2010 її іменем названо школу в Санлісі.
У травні українська громада Франції, представники французького уряду, України та діаспори святкують дні Анни Ярославни. Українці зі всього світу відвідують Санліс.
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»