Українські каноністи отримали сертифікати за участь у Міжнародній науковій конференції в Польщі

Понеділок, 23 жовтня 2017, 13:54

18 жовтня 2017 року в Любліні (Польща) відбулася міжнародна наукова конференція з канонічного права під назвою «NON NOVA SED NOVE – Codex Iuris Canonici 1917». Організаторами конференції виступили: Катедра історії канонічного права; Інститут канонічного права та Факультет права, канонічного права і адміністрації Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У конференції взяли участь представники Німеччини, Угорщини, Чехії, Польщі та України. Від УГКЦ були: члени Товариства українських каноністів – о. д-р Роман Шафран, голова Трибуналу УГКЦ; о. Роман Іванців, суддя Трибуналу УГКЦ; о. д-р Сергій Стесенко, канцлер Курії Львівської архиєпархії, а також студенти канонічного права від Івано-Франківської архиєпархії та провінції Найсвятішого Спасителя ЧСВВ.

Учасників заходу привітав адвокат Римської роти вл. Артур Мізінські, генеральний секретар Конференції Єпископату Польщі. Програма конференції була розподілена на три сесії, під час кожної з яких було представлено по три доповіді та проведені дискусії. Серед багатьох тем, які були висвітлені, варто відзначити такі доповіді: «Внутрішні і міжнародні відносини Святого Престолу у світлі CIC 1917» о. проф. Сабольса Анзельма Суромі, премонстранця (Будапешт, Угорщина); «Порівняння чернечого права в CIC 1917 та CIC 1983» о. проф. Штефана Герінга, бенедектинця (Мюнхен, Німеччина); «Загальний процес і подружні процеси в CIC 1917» о. проф. Ришарда Штихмілера (Ольштин, Польща) та «Джерела CIC 1917» о. Христофора Бурчака (Люблін, Польща). Отець проф. Мар’ян Стасяк (Люблін) у своїй доповіді на тему «CIC 1917 та інші кодекси тодішньої Європи» звернув увагу на те, що законодавство Церкви, щоб відображувати вселенський характер, має в майбутньому враховувати не лише простір Європи чи Америки, а й Африки, Азії та Океанії.

Конференція була проведена в 100-ту річницю проголошення Кодексу канонічного права папою Венедиктом XV в 1917 році. Кодекс відіграв надзвичайно важливе значення, оскільки став систематичним збором законів і звичаєвого права Католицької Церкви багатьох століть; у ньому в новий спосіб було представлено в стислій і чіткій формі правові норми. Праця над Кодексом і його проголошення сприяли також кодифікації норм для Східних Католицьких Церков ще задовго до проголошення Кодексу канонів Східних Церков як сучасного законодавства.

Участь українських каноністів у згаданій науковій конференції була підсумована врученням відповідних сертифікатів, що сприяє підвищенню рівня української каноністики і закладенню правильних напрямків у систематизації процесів, що матимуть вплив також і на майбутню кодифікацію законодавчих норм Української Греко-Католицької Церкви.

Підготував о. д-р Сергій Стесенко