Українська греко-католицька громада Лінца відсвяткувала своє 15-річчя

Святкування розпочалося зі Служби Божої в  церкві Кармелітського монастиря, яку відвідало чимало вірних та представників австрійського католицького духовенства.  

Серед присутніх - отець Юрій Коласа, генеральний вікарій для католиків візантійського обряду в Австрії, який також є і душпастирем громади, генеральний вікарій Северин Ледерхілгер, настоятель ордену братів-кармелітів Пауль Саджи Баваккат та провінціал ордену братів-кармелітів Александер Шеллерер.

Свою проповідь єпископ Манфред Шейер розпочав зі слів Біблії: “Я не знайшов такої віри в Ізраїлі (Лука 7, 9)”. Ця цитата стала так званою відправною точкою для подальших міркувань єпископа. Після розповіді про різні види віри єпископ наголосив, що віра в Бога тільки тоді є певною, коли ми залишаємо віру в себе та в свої сили, і радикально покладаємося на Бога. На думку єпископа Шейера, складовими віри є також “зміна життєвого напрямку та покаяння, де під зміною напрямку розуміємо повернення до Бога. Таким чином, віра - це завжди актуальне питання вибору: вибору між Богом, який обіцяє безпеку, та ідолами, які в кінцевому результаті  є проекціями власного Я”.

Отець Юрій Коласа у своїй промові звернувся до історичних фактів, які вже близько семи десятків років поєднують українську громаду з єпархією Лінцу: “12 лютого 1947 року доктор Мирон Горникевич, перший генеральгий вікарій візантійського ординаріату, пише листа кардиналу Тіссеранту, секретарю Конгрегації східних Церков, де повідомляє про загальний стан Церкви візантійського обряду на території Австрії. У своєму звіті-описі УГКЦ в Австрії автор  коротко описує й емігрантів Верхньої Австрії (частина доповіді під назвою “Верхня Австрія. Дієцезія Лінц”), яка одразу після війни була проголошена американською зоною. 

Він говорить:

“Кількість віруючих візантійського обряду, за повідомленням місцевого декана, - 3 100 душ, з них -  300 у таборі для біженців в Астені, що неподалік Лінца. Кількість священнослужителів - 26, вони перебувають під керівництвом декана, доктора Омеляна Стасюка у Лінці. Серед них - 19 одружених, 6 неодружених, 1 вдівець та диякон. Найбільша душпастирська станиця розташована в Лінці, де близько 200 вірних, переважно так звані українські німці з Буковини… В інших містах та селах живуть лише кілька українських сімей, про які турбуються українські душпастирі ...Підтримка священиків  здійснюється організацією Карітас в дієцезії Лінца. Кожен священик отримує відповідно до своїх потреб ... Богослужіння відбувається в Лінці у старому кафедральному соборі за участю хорошого змішаного хору; в інших пастирських станицях  -   в парафіяльних церквах, де проживають священики. Реєстраційні книги на всю околицю зберігаються лише в Лінці ... Православні українці в Лінці (близько 100 осіб), не мають тут власного священика і відвідують католицьку Службу Божу...”.

Доктор Омелян Стасюк, консисторіальний радник і нотар церковного суду в єпархії Лінц, був душпастирем для греко-католицьких вірних у Лінці до власної смерті 30 травня 1979. Далі настали “тихі” часи для греко-католиків на цій території. У 2002-році на прохання кардинала Крістофа Шенборна, архиєпископа Відня і примаса Австрії, ординарія для вірних візантійського обряду в Австрії, отець Николай Горникевич знову відновив служіння Божественної Літургії  візантійського обряду для вірних у Лінці”.

Наприкінці о. Юрій Коласа подякував єпископу Шейеру, генеральному вікарію Северину Ледерхілгеру та кармелітам за підтримку української греко-католицької громади в Лінці. Особлива подяка від о. Юрія пролунала на адресу Николая Горникевича та сімей, які були вірні цій невеликій громаді ще з 2002-го року.

Опісля Літургії розпочалася друга частина святкування. Діти та дорослі громади подарували глядачам незабутній концерт, на якому презентували життя і творчість української поетеси, драматурга та перекладача Лесі Українки.

https://www.erzdioezese-wien.at/unit/byzantinischesordinariat/article/60928.html

Переклад: Ольга Білоголова