У Парижі вшанували жертв Голодомору 1932-1933 років

День вшанування пам’яті невинних жертв, знищених штучним голодом в часи сталінського режиму, розпочався церемонією покладання квітів до Могили невідомого солдата під Тріумфальною аркою та продовжився Архиєрейською Божественною Літургією в одній iз найвідоміших церков Парижа – Сен-Сюльпіс.

Церемонія покладання квітів розпочалася об 11-й годині. У дійстві взяли участь: Надзвичайний і Повноважний посол України у Франції пан Вадим Омельченко, владика Гліб Лончина та представники близько двадцяти асоціацій та організацій українців у Франції.

Незмінно під Тріумфальною аркою прозвучали Гімни України та Франції у виконанні паризького хору Святого Володимира Великого.

О 14:30 розпочалася Архиєрейська Божественна Літургія в базиліці Сан Сюльпіс. Богослужіння очолив владика Гліб, а співслужили всі священники паризького регіону. Співом Літургію супроводжував хор Святого Володимира Великого, який в останній момент замінив хор з Нідерландів, що не зміг прибути на подію через коронавірус.

У проповіді апостольський адміністратор єпархії зачитав уривки спогадів тих, хто пережив геноцид:

«В роки Голодомору була велика крадіжка, – розповідає Хтодора Олексіївна, ходили попід хатами так звані «активісти» і відбирали хліб, зерно, що люди ховали, і гроші. Зерно ховали в казани, а казани потім ставили в піч, але «активісти» і те знаходили та відбирали. Багато людей закопували зерно під землю, проте навіть ті схованки розкривалися, адже ті самі «активісти» ходили з ковіньками і штрикали ними в землю, шукаючи і відбираючи всі збереження і запаси у людей».

Повний текст проповіді можна прочитати тут

Після Літургії також було відслужено екуменічну панахиду за заморених голодом жертв Голодомору за участю священника православної парафії Святого Симона.

В кінці Літургії адміністратор катедри Святого Володимира о. Ігор Ранця подякував присутнім за спільну молитву та усім причетним – за спільну організацію події.

Служба комунікації єпархії Святого Володимира Великого