У Новограді-Волинському створено нову парафію УГКЦ

220 років минуло з того часу, коли імперська російська влада офіційно скасувала та заборонила у Звягелі (саме так до 1795 р. називався Новоград-Волинський) Унійну Церкву. А з’явилася вона тут у XVII ст. Відомо, що в 1636 р. Спаська церква, яку збудував Василь-Костянтин Острозький 1582 р., була приведена до унії, тобто стала греко-католицькою.

За 158 років перебування у власності Греко-Католицької Церкви Спаський храм неодноразово горів під час непоодиноких у ті часи пожеж і неодноразово його відновлювали (завжди як дерев’яний). Останній раз його відновили в 1730 р., а в 1777 заклали дзвіницю. Саме в такому вигляді він дійшов до нас на гравюрі англійського художника Джеймса початку XIX ст.

У середині XVIIІ ст. звягельські греко-католики будують новий храм – Свято-Троїцький. Точний час зведення Троїцької церкви невідомий. Знаємо лише, що її освятили з дозволу уніатського священика Феодосія Любенецького-Рудницького. Беручи до уваги згадки про копії церковних метричних книг 1755-1766 рр., можна припустити, що храм збудовано близько 1750 р.

Церква Святої Тройці була дерев’яною, з трьома куполами, на кам’яному фундаменті. Неподалік, окремо від неї, стояла дерев’яна дзвіниця. В описі церкви 1806 р. згадується престол столярної роботи з соснової деревини, кіот із зображенням джерела, ікони Благовіщення, Святої Тройці, Зачаття святої Анни та Плащаниця. Але храм вражав не внутрішнім оздобленням, а архітектурою, яку описав під час подорожі по Волині влітку 1909 р. відомий український етнограф і археолог Федір Волков (справжнє прізвище — Вовк, 1847-1918): «Это — также один из лучших остатков волынской церковной старины, к счастью, сравнительно недурно сохранившийся и поддерживаемый под научным покровительством местного отдела Общества исследования Волыни. Четырёхсторонние срубы покрыты теперь железными куполами, сохранившими, впрочем, свой первобытный, по-видимому, характер, заключающийся в четырёхскатном пирамидальном покрытии, переходящем в восьмигранную луковицу с небольшими восьмериками и пропорционально малыми маковками шлемовидной формы. Особенную прелесть этого храма составляет идущая вокруг него опасань, навес которой и теперь покрыт ещё гонтой. Нижняя часть опасани забрана досками, составляющими род барьера, опирающегося на каменный фундамент». Цю опасань (криту галерею) з трьома конусами використовували для захисту стін і фундаменту від дощу, а також для розміщення парафіян, коли їхня кількість була надмірною.

Поряд із церквою був огороджений дерев’яним частоколом погост. Його приблизні розміри - 8 м завдовжки і 6 м завширшки. За погостом і ровом стояла дзвіниця, спорудження якої закінчилося 12 вересня 1758 р. Вона була збудована з соснової деревини на дубових підвалинах, мала три апартаменти, шість дзвонів (один із них вилитий 1755) й огорожу з двох боків.

Зображення Троїцької церкви можна бачити на плані базарної площі 1798 р. і плані міста близько 1910 р., малюнку Наполеона Орди першої половини 1870-х років і кількох світлинах початку ХХ ст. Ці джерела, а також архівні документи і спогади старожилів дали можливість визначити місцерозташування храму: район нинішніх домоволодінь № 30 і 32 по вул. Воїнів-інтернаціоналістів (до 1921 р. називалася Троїцькою).

У зв’язку із входженням території Волині до складу Російської імперії 10 вересня 1794 р. Спаська і Троїцька церкви були: перша — повернена, друга — приведена до православ’я, як тоді писали — «до благочестя». Але Спаська церква одержала другу назву — Преображенська.

Після жовтневого перевороту 1917 р. обидва храми спіткали нові випробування. Так, у середині 20-х років церкви розграбували комуністи, а в середині 1935 р. разом із костелом Преображенський собор був підірваний. Троїцький храм розібрали на дрова.

Оскільки в 1991 р. були створені громади Української Православної Церкви Московського Патріархату, що взяли собі назви цих церков, то відроджену парафію УГКЦ вирішено замість Троїцької назвати Благовіщення Пресвятої Богородиці. Саме ікона Благовіщення згадана як одна з особливо шанованих у старій Свято-Троїцькій церкві.

8 квітня 2013 р. відбулися установчі збори новоствореної громади, а опікуватися нею почав о. Ігор Гріщенко. Позаяк із вересня 2013 р. о. Ігор був призначений адміністратором парафії у м. Біла Церква, то духовний провід парафії перейняв протоєрей Віталій (Сидорук), який і закінчив реєстрацію громади. 11 червня 2014 р. Блаженійший Святослав (Шевчук), Отець і Глава УГКЦ, своїм декретом призначив о. Віталія адміністратором парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці в Новоград-Волинському. Зараз парафія активно шукає місце для тимчасового проведення богослужінь та відновлення парафіяльного життя.

Використано фото та матеріали www.zvyagel.com.ua та www.zwiahel.info

dekanat.at.ua