У монастирі Святого Василія Великого відбулася зустріч богопосвячених осіб Київської архиєпархії

23 лютого в Києві, у храмі Святого Василія Великого, відбулася зустріч богопосвячених осіб. Захід розпочався  Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, у співслужінні з ігуменом о. Василем Тучапцем, ЧСВВ, о. Йосифом Будаєм, ЧСВВ, о. Ніканором Лоїком, студитом, о. Віталієм Котиком, ЧНІ, о. Григорієм Рогацьким, ВС, за участю поважного числа монахинь різних згромаджень. У проповіді Владика Богдан звернув увагу на суть і роль богопосвяченого життя, зазначивши, що «монах – це той, який скеровує своє серце в любові до Бога і ближнього, повністю приковує себе, залишаючи збоку все інше». На прикладі євангельських героїв, старця Симеона і пророчиці Анни, проповідник вказав, що «чернець очікує зустрічі з Богом, але очікує активно, в молитві й аскезі, а знайшовши, ділиться отриманою благодаттю з іншими, служить їм». «Не може любов до Бога не провадити до служіння ближнім, зацікавлення їхніми болями і труднощами. А лише служіння ближнім не може замінити для ченця молитовного і аскетичного єднання з Богом, бо інакше він перетвориться з ченця на соціального працівника», – сказав проповідник. Після Святої Літургії всі учасники зійшли у зал під храмом, де продовжився захід. Ігумен монастиря о. Василь Тучапець привітав чернецтво і, особливо, Блаженнішого Любомира (Гузара), котрий був запрошений поділитися з усіма своїм пастирським словом. Слід відзначити, що зустріч проходила у формі дискусії. Після кількох вступних розповідей Архиєпископа-емерита присутні зрозуміли, що мова йтиме про стосунки ченця з родиною. Постали запитання: як слід сприймати перехід ченця від родини до монашої спільноти? Поєднати їх чи розділити? Чи не порушується через монашу дисципліну заповідь «Шануй батька-матір»? Або: чи не порушує часте відвідування родини, зацікавленість її життям та проблемами духовного балансу ченця, який зрікся світу? Після запропонованих запитань учасники зустрічі ділилися власним досвідом і досвідом своїх чернечих спільнот. Лунали думки як і на захист радикального відречення від родини, так і на захист більш ліберального підходу до цієї справи. Після годинної дискусії всі дійшли висновку, що стосунки з рідними, як і будь-які відносини, повинні відбуватися в дусі любові, яка не руйнує духовного світу ченця, а також не порушує чернечої дисципліни і порядку. Після дискусії представники усіх присутніх спільнот розповіли про себе, свою харизму, діяльність на центральних теренах України. На зустрічі були представлені чернечі спільноти отців василіан і сестер василіанок, отців редемптористів і сестер редемптористок, отців студитів, отців Воплоченого Слова, сестер служебниць, сестер мироносиць, сестер Пресвятої родини, сестер Фатімської Божої Матері. Ченці та черниці цих спільнот трудяться в Києві, Чернігові, Вінниці, Житомирі, Барі, Обухові, Княжичах та інших місцевостях.   http://osbm-kyiv.com.ua/archives/2876