У Львові для сестер служебниць презентували послання Глави УГКЦ «Наша Свята Софія»

Як наголосив лектор, цей документ був написаний Предстоятелем з нагоди 100-ліття відновлення соборності українського народу та його державності. Це Послання, на відміну від пасторальних послань, які орієнтовані на висвітлення певних конкретних явищ, сучасних пасторальних викликах чи проблемах, є більш концептуальним. Концепція виражає не просто якусь інформацію про об’єкт, а й розуміння цієї інформації суб’єктом, тобто концепція – це осмислене бачення світу, сформоване у певному соціокультурному середовищі.

Отець Андрій зазначив, що це Послання є відповіддю на питання: «Хто ми є?» (іншими словами це відповідь на питання ідентичності Української Греко-Католицької Церкви). У світлі небезпеки просування теорії «русского мира», об’єднавчих процесів в українському православ’ї, сучасних суспільних викликів, безперечно, виникає питання ідентичності УГКЦ, як Церкви, що закорінена в традиції Володимирового хрещення 988 року.

Священник розпочав презентацію із пояснення поняття «система»: все що існує, існує як система, або не існує взагалі. Якщо хтось хоче організувати спільноту, парафію, Згромадження – це означає  вибудувати систему. Загалом є три складові, завдяки яким певна зорганізована система може себе відтворювати:

1. Елементи (тобто особи-члени).
2. Зв’язки між елементами (цінності, традиції, норми, які визначають  певний формат відносини між членами, структуру, інституційну організацію певної спільноти).
3. Духовність – філософія – ідея, яка пояснює навіщо існують відносини, традиції, принципи взаємодії між членами, тобто те, що всіх наповнює змістом і  дає сенс  служінню; пояснює чому здійснюється  те, а не інше служіння.

Відсутність певних елементів призводить до слабкості і кволості системи та пошуку сильніших і більш організованих систем, щоб адаптуватися до інших систем чи інтегруватися у більш складні і ефективно існуючі структури.

За словами лектора, це стосується і нашої Церкви, яка  на теренах української землі і поза нею, покликана служити нашому народові. Тому цей третій вимір структури - наша духовність, філософія, мудрість – є тим, що наповнює сенсом все те, що ми, як Церква, робимо. Звичайно ми є частиною Католицької – Вселенської Церкви, але є певні елементи, які допомагали нам (впродовж віків) відчувати себе частиною українського народу і служити потребам цього народу, будучи також частиною великої Вселенської Церкви.

Сильна духовність – філософія – ідея допомагає структурі/системі витримати будь-які історичні перипетії, будь-які виклики, кризи і зберегти ідентичність, щоб відтворюватись. Далі  отець Андрій акцентував на двох важливих питаннях: «Що може консолідувати суспільство? Що може відновити довіру до інститутів влади в українському суспільстві? На ці питання, які і зараз постають перед нашим суспільством, вже у середині ХХ ст. шукав відповіді митрополит Андрей Шептицький у своєму посланні «Як будувати рідну хату».

І як одну з відповідей на запитання, що допомогло Україні вистояти протягом століть у ворожому насталеному геополітичному середовищі, о. Андрій Зелінський процитував  слова С. Б. Кримського, що Україна вистояла завдяки «вольності і софійності, тобто мудрості буття». Ця Софія – це цінності, на яких стоїть основа суспільства і на яких вибудовується людське буття. Ця Мудрість прийшла на Київські гори у візантійській інтерпретації християнства у Х ст., і синтезувавши у собі місцеву дохристиянською культуру, зродила цінності, які стали основою нашої ідентичності та уможливлювали відродження Української державності у моменти її відсутності. Вони проповідувались з церковних амвонів, виливалися у піснях, передавалися через традиції, фольклор та обряди. Ця Софія стала основою формування особистості, лягла в основу міжособистісних та суспільних відносин. 

Заохочуючи сестер розвивати розуміння софійності о. Андрій зауважив: «Саме тут ви, як сестри, які катехизують, навчають і формують людей у напрямку певних цінностей, можете дуже допомогти. Адже ви є там, де Євангелія, де місія Церкви торкається життя конкретної людини, а також серце народу простою мовою, зрозумілою як дитині, так і похилій віком людині».

                                                                 Джерело: ssmi-ua.org