У Львові дискутували про «Покликання», «Служіння» і «Свідчення» дружин священиків

У Львівській духовній семінарії Святого Духа завершується науково-практична конференція «Дружина священика – хто вона? Роль і місце добродійки в житті Церкви і парафії». Захід триває три дні: з 8 до 10 липня і, відповідно, має три частини: «Покликання», «Служіння», «Свідчення». 8 липня учасники і організатори зустрічі розважали над особливістю та можливостями реалізації покликання священичого подружжя. Ректор семінарії Святого Духа отець Микола Фредина з цього приводу навіть пожартував: «Формуючи в стінах семінарії майбутнього священика, ми цілком свідомі, що його потенційна дружина, на жаль, часто має набагато більший вплив на нього, ніж цілий ректорат разом взятий». Відтак, очільник семінарії підкреслив виняткове завдання конференції як ефективного методу впливу на майбутніх добродійок. Оскільки у вищому духовно-навчальному закладі УГКЦ ставлять за мету виховувати за принципом: гарна людина, відтак добрий християнин і врешті сумлінний священик, то о. Микола Фредина запропонував за такими ж критеріями школити кращу половину священичого подружжя – майбутню їмость. «Ця конференція повинна мати не тільки наукове, але й практичне застосування, що, зрештою, відповідає її назві, – зауважив отець-ректор. – У житті ми найчастіше вчимося не зі слів, а з прикладу, тому хочу заохотити всіх присутніх до опрацювання солідної збірки оповідань про наших достойних священиків та їхніх дружин. Щоб таким чином продемонструвати взірець справжнього життя української сім‘ї. Адже кожна така родина душпастиря, попри те, що мала різні історичні, суспільні та економічні умови побуту, варта наслідування». Супроводжує роботу конференції виставка світлин «Три покоління священичого подружжя ХХ століття», оформлена на основі матеріалів Інституту історії церкви (УКУ). Ірина Коломієць, науковий співробітник ІІЦ УКУ, презентуючи експозицію, акцентувала, що відомі душпастирі і правники, письменники і композитори, лікарі й економісти здебільшого походили саме з таких простих родин священиків. Бо в гідному родинному середовищі завше плекалася національна свідомість, вірність своїй Батьківщині та Богові. Окрема тема для дослідження, яку заторкнула Ірина Коломієць – діти підпільних священиків. Часті обшуки в родинах, виключення з вищих навчальних закладів, переслідування, чимало зламаних доль, коли вистояти допомагала лише міцна віра. «Великою проблемою сьогодення є брак уваги до сучасних потреб дружин священиків. Виглядає, що виходячи із самого факту одруження із семінаристом, жінка повинна бути майже доктором богослов‘я, моральним еталоном парафії чи спеціалістом з дипломатичних відносин. Але не варто забувати, що вдома священик є звичайним чоловіком. Звісно, багато хто з їмостей реалізує себе при церкві як дяк, мирянська лідерка, катехитка. Але є й чимало тих, хто перетворюється на домашню секретарку, виховательку дітей і кухарку. Щоб запобігти цьому, потрібні такі зустрічі та розмови, де, у неформальному спілкуванні, добродійки можуть почерпнути багато доброго і мудрого. Варто тільки заохотити ці вміння і об‘єднати зусилля», – резюмувала Ірина Коломієць.

Департамент інформації УГКЦ