Святкова Літургія у колишньому катедральному соборі Холмської єпархії УГКЦ

24 січня 2011 року у колишньому катедральному соборі Різдва Пресвятої Богородиці Холмської єпархії за участю духовенства Української Греко-Католицької та Римо-Католицької Церкви на знак вшанування пам’яті Пратулинських мучеників була відслужена Божественна Літургія.

Напередодні, в день літургійного вшанування - 23 січня, в семінарії Святого Йосафата в Любліні був відслужений Молебень до Пратулинських мучеників.

У величному катедральному храмі колишньої Холмської єпархії Київської митрополії, тепер базиліці Римо-Католицької Церкви Люблінської архидіїцезії, на святкову Літургію зібралися, окрім вірних УГКЦ, також вірні РКЦ, багато з яких є нащадками вірних нашої Церкви на Холмщині. У храмі, що своєю величиною і архітектурною спорудою захоплює подих у присутніх, бачимо теж велич нашої Церкви і силу нашого народу, який споконвіку тут проживав.

Святкову Літургію служили парох парафії Святого Миколая в Холмі, митрофорний протоієрей д-р Стефан Батрух, місцевий кустош теперішньої базиліки о. прелат Тадей Кондзьолка, парох неоунійної парафії в Костомлотах на Підляшші о. Збіґнев Никонюк, сотрудник цієї ж парафії о. Андрій та докторант Католицького університету Івана Павла ІІ в Любліні о. Сергій Стесенко, який надає літургійну допомогу і задіяний у семінарійному житті греко-католицьких питомців у Митрополичій духовній семінарії в Любліні. Хор української семінарії Святого Йосафата разом з докторантами КУЛю прикрасили святкову відправу своїм співом.

Щороку дедалі більша кількість вірних бере участь у відправах на честь літургійного вшанування українських мучеників Пратулина, датою якого в церковному календарі визначено 23 січня.

Історична довідка

6 жовтня 1996 року у Римі, в базиліці Святого Петра, відбулося урочисте проголошення блаженними 13 українських мучеників Пратулина. Імена блажених українських мучеників Підляшшя і Холмщини, які в 1874 році віддали своє життя за єдність Церкви і збереження візантійсько-української традиції, постійно нагадують нам правду про те, що Українська Церква в єдності з Апостольським Престолом упродовж багатьох століть свідчила світові, що мучеництво - це складова  частина її сутності.

Слід згадати, що імена 13 блажених є яскравим свідченням їхньої приналежності до українського народу, споконвічними теренами якого завжди були Холмщина і Підляшшя. На іконі Пратулинських мучеників блаженні -  Данило Кармаш, Лука Бойко, Вартоломій Осип’юк, Онуфрій Василюк, Пилип Герилюк, Костянтин Бойко, Микита Грицюк, Ігнатій Франчук, Вікентій Левонюк, Іван Андреюк, Костянтин Лукашук, Максим Гаврилюк, Михайло Ваврищук - тримають в руках зелені пальмове гілля, що є символом вічного життя.

У 1874 році Римський Архиєрей Пій ІХ проголошує енцикліку «Omnem sollicitudinem» («Усяку турботу»), в якій засуджує дії, що їх царський режим Російської імперії починає впроваджувати на Холмщині і Підляшші, насаджуючи таким чином план „воз’єднання” з Російською Православною Церквою. Однак, користуючись тим, що значна частина українських земель – Холмщини, Підляшшя та усієї Волині перебувала під пануванням Царської Росії, вже в 1875 році офіційна російська влада приєднує Холмську греко-католицьку єпархію до Російської Православної Церкви, а на місці структур Греко-Католицької Церкви створюються православні, які на сьогодні включають вже лише нащадків тих часів - вірних Польської Автокефальної Православної Церкви.

Так званий «Акт соборного духовенства Холмського» 1875 року був прототипом Львівського псевдособору 1946 року і його наслідком стали масові переслідування і вбивста вірних Греко-Католицької Церкви. У місті Сідельце (тепер польське Siedlce на Підляшші), біля пам’ятника Іванові Павлові ІІ, встановлені пам’ятні таблиці з надписами понад 50 місцевостей, в яких українські мешканці Підляшшя і Холмщини героїчно віддали своє життя, відстоюючи єдність Греко-Католицької Церкви з Апостольським Престолом і не бажаючи переходити в лоно Російської Православної Церкви.

Звістка, яка кілька років тоді прийшла з  Рима, про повернення Холму титулярного престолу в Католицькій Церкві, принесла радість багатьох українців греко-католиків велику. Адже, окрім Кам’янця на Поділлі, що є також титулярним престолом в Католицькій Церкві, черга дійшла і до Холма.

Інформацію підготував о. Сергій Стесенко