Священики Перемишлян про блаженного Омеляна Ковча
Вівторок, 25 березня 2014, 17:32 25 березня 2014 року минає 70 років із дня смерті блаженного священномученика Омеляна Ковча. З цієї нагоди прес-служба Стрийської єпархії поспілкувалася зі священиками, які душпастирювали і душпастирюють у Перемишлянах, де отець Омелян служив понад 20 років.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- У Стрийській єпархії презентували напрацювання Х Всесвітньої зустрічі сімей у Римі
- Гуманітарний центр Стрийської єпархії допомагає військовим та постраждалим від війни
- У Стрию презентували Євангеліє та книгу Діянь апостолів шрифтом Брайля
Отець Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 року в с. Космач на Косівщині. Теологічну освіту здобував у Колегії святих Сергія і Вакха в Римі в 1905-1911 роках. На священика його висвятив єп. Григорій Хомишин у 1911 році.
У 1912 році зголосився на місійну працю до Югославії. У 1916 році повернувся до Галичини. У 1919 році вступив до УГА і став польовим духівником Бережанського Коша. Від 1922 року став довголітнім парохом м. Перемишляни на Львівщині. У червні 1941 року НКВС арештували отця і його двох доньок, але їм пощастило врятуватися.
30 грудня 1942 року отця Омеляна заарештували німецькі окупанти через те, що охрестив тисячі євреїв у м. Перемишляни та відправили до в’язниці на вул. Лонського у Львові. Незабаром його вивезли до концтабору «Майданек», де він дістав номер 2399.
У концтаборі отець і надалі сповняв свої священичі обов’язки та допомагав людям гідно прийняти смерть, яка їх неминуче чекала. Після Різдва 1944 року о. Омелян важко захворів. 25 березня 1944 року через важку хворобу помер.
У червні 2001 року під час пастирського візиту в Україну Святішого Отця Івана Павла ІІ о. Омеляна Ковча було проголошено блаженним Католицької Церкви.
24 квітня 2009 блаженний Омелян Ковч був проголошений покровителем священиків Української Греко-Католицької Церкви.
Отець Богдан Манишин, протосинкел Стрийської єпархії, адміністратор парафії Святого Миколая м. Перемишляни (2006-2010):
Отче, наскільки важливою є постать о. Омеляна Ковча в сучасних українських реаліях. Чого може навчити життя отця Омеляна теперішніх українців?
Ми живемо в дуже цікавому світі, який пишається високими школами і знає багато прекрасних і гарних слів, але також живемо в час інформаційної війни, в якому дуже важко відрізнити добро від зла. Однак існує таке поняття, як сила правди – це тоді, коли не маючи жодних фактів чи джерел про те, що є правдиве, ми робимо вибір у бік правди, а отже, у бік Христа. Власне, таким був о. Омелян Ковч – як говорив так і жив. Умів відповісти на потреби часу, завжди знаходив відповідні слова в різних ситуаціях його життя, в реаліях, яких він жив, що були набагато складніші, ніж ті, в яких живемо ми. Це людина, яка йшла дорогою Церкви, а дорогою якою йде Церква – це гідність особи. Він знав свою гідність: людську, християнську, священичу, і міг відстояти її, навіть ціною власного життя. Тому для нас постать Омеляна Ковча є не просто повчальною, це не тільки взір на іконі, це - його реальна присутність у нашому житті, яку дуже багато хто відчуває. Для нас, українців, він є важливим також і тому, що вмів любити своє, вмів навчити інших любити своє, але ні в якому разі не ненавидіти чуже.
Отець Омелян Ковч є покровителем усіх священиків УГКЦ, чому, на вашу думку, саме він став покровителем душпастирства УГКЦ?
Офіційно покровителем душпастирства УГКЦ отець Омелян став після рішення Синоду нашої Церкви, а це, безперечно, є діянням Святого Духа. Ми знаємо багатьох святих Католицької Церкви, а своїх менше. Для нас ця постать є близька по часу – ще живі ті люди, які знали його особисто, і можливо, щоб переосмислити цю постать до кінця, нам буде потрібно ще не один рік. Він був людиною Божої волі, мужем молитви і, як людина Божої волі, умів відчитувати знаки часу. Тому ця особа є для нас унікальною. Як добрий сім’янин, він також є взірцем для кожного священика, бо віддавши у руки Божої волі життя своєї дружини (померла у 1939 р. і похована в Перемишлянах), сам виховував шестеро дітей, але зумів подбати і про тих, за кого кожен священик відповідатиме перед Богом. Тому ці риси є будуючими і покріпляючими для кожного священика нашої Церкви і ми є вдячні йому за це. Крім того, його постать є особливо привабливою. Свідченням цього є численна присутність священиків на прощі до Перемишлян.
Без сумніву, о. Ковч став героєм для українського суспільства. Чому, на вашу думку, суспільство потребує таких героїв, як о. Омелян?
Суспільство ніколи не перестане потребувати живих прикладів, живого свідчення і, як каже псалмопівець, «я не вмру, а житиму і оповідатиму про діла Господні». Таким є і наш покровитель блаженний священномученик Омелян Ковч. Він, як українець і патріот, свій патріотизм перейняв від своєї родини. Суспільство потребує бути здоровим, а здоров’я для суспільства дають особи жертовні. Жертовністю та святістю інших людей суспільство оздоровлюється.
Отець Омелян Ковч жив у непрості роки. Він любив все українське і вмів передати його іншим, передусім своїй родині, а відтак і цілій пастві. Сьогоднішнє суспільство переживає доволі складні часи і якісь інші виховні моменти відходять на другий план, бо коли приходить війна – виховання, практично, призупиняється. Виховувати потрібно до війни, але тим не менше, ростуть наші діти і ми самі виховуємося доти, доки будемо жити. І тому, щоб краще пізнати постать о. Омеляна, раджу всім прочитати книжечку «За Божі правди і людські права», яку написала його дочка. Живучи в непрості часи, потрібно брати приклад, як жити так, щоб залишитися собою, зберегти людську гідність і мати силу жити далі. У той час, коли після Першої світової війни на захід України прийшла Польща, він захищав українців від поляків, згодом рятував поляків від радянського режиму, а під час Другої світової війни допомагав євреям, рятуючи їх від німців. Отже, рятував людей від шовінізму, від нездорового мислення, від відсутності всякого людського права – захищав людські права і Божі правди.
Порівнюючи тодішній і теперішній час, можемо сказати, що зло, коли уособлюється чи матеріалізується, тобто коли приходить війна, на пограниччі між добром і злом стоять дві ключові фігури: Церква з її молитвами і військо з його зброєю. Омелян Ковч був світлою постаттю, яка ставала на пограниччі між добром і злом, і сила його віри ламала пекельні ворота. Читаючи книгу «За Божі правди і людські права», можемо сказати, що він загинув не просто за те, що рятував представників якоїсь одної національності – він хрестив і наближав їх до Божого Царства і дуже прагнув, щоб кожна душа навіть перед лицем смерті знайшла Господа. Був готовий віддати за це життя. Але він також загинув за гідність нашої нації, нашого українського народу.
Будучи делегатом повітового з’їзду в Золочеві в 1943 році, о. Омелян Ковч заявляв про існування програми Третього Рейху, згідно з якою першими жертвами нацизму стають євреї, а пізніше українці. На той час ця програма була маловідомою, і можемо здогадуватися, що інформацію він мав з непростих джерел. Цією інформацією на той час володіли відповідні українські патріотичні структури, з якими отець підтримував зв'язок. Тому, бачимо, що він переживав за кожного, хто в той час боронив українське суспільство і українську гідність.
Роками у світовій свідомості витворювався негативний образ українця. До сьогоднішніх подій про Україну, навіть на міжнародному рівні, мало хто говорив щось добре. Тому ми повинні в особливий спосіб всіх українців, які ставали чи стоять в обороні людської гідності, цінувати і звертати до них свої молитви, а особливо до покровителя нашого священства о. Омеляна Ковча.
о. Ігор Барбуляк, протопресвітер Перемишлянського деканату:
Отче, 25 березня минає 70 років від дня смерті о. Ковча. Що нам говорить постать отця Омеляна Ковча крізь віки?
Постать о. Омеляна для всіх нас є промовистою насамперед тому, що він унаочнив для всіх своїх сучасників і нащадків приклад Доброго Пастиря, був людиною, яка вміла гуртувати людей довкола себе. Отець Ковч був великим патріотом своєї Батьківщини, вмів співчувати людям і в тих складних обставинах, у яких він жив, завжди допомагав людям, які тієї допомоги потребували. У своїх проповідях, а також життєвим прикладом отець Омелян завжди показував гідність українського народу, однак закликав любити і тих, які нас оточують.
Ким для вас є о. Омелян Ковч?
Отець Омелян Ковч для мене є насамперед взірцем доброго священика, священика одруженого, який попри те що мав родину, був батьком шести дітей, не забуваючи про це, ставив, однак, на перше місце службу Богові та ближньому. Навіть маючи можливість звільнитися, він вибрав шлях концтабору «Майданек», де став духовним отцем для багатьох людей різних національностей. І саме це вміння бути духовним батьком своїм вірним у будь-який обставинах робить блаженного Омеляна прикладом для всіх священиків нашої Церкви.
Як відбувається почитання блаженного священномученика Омеляна Ковча в Перемишлянах?
Для мешканців міста Перемишляни отець Омелян є «святим, який мешкав серед нас». Є ще люди, які пам’ятають його за життя. Тому в Перемишлянах почитання о. Ковча є дуже поширене. Кожної п’ятниці після Літургії у нашому храмі служиться Молебень до блаженного Омеляна і читаються молитви на оздоровлення. У 2004 році з м. Любліна, з концтабору «Майданек», де загинув о. Омелян, було привезено його мощі, які перебувають у наших храмах. До Перемишлян відбуваються численні прощі, в тому числі й міжнародні. У 2012 році в нашому місті блаженному Омелянові було відкрито пам’ятник. Час від часу, особливо у Великому пості, у лісі поблизу Перемишлян проводиться Хресна дорога, присвячена о. Омелянові.
о. Віктор Мельник, адміністратор храму Святого Миколая м. Перемишляни, в якому служив о. Омелян Ковч:
Отче Вікторе, ви є адміністратором храму, в якому служив блаженний священномученик Омелян Ковч. Що це для вас означає?
Насамперед це для мене велика честь. Як для священика і душпастиря, о. Омелян для мене є прикладом для наслідування та безперервного вдосконалення. Ми просто зобов’язані продовжувати і розвивати те служіння, яке провадив о. Ковч, а також провадити парафіяльну громаду в тому ж дусі глибокої віри, щирої молитви і любові до Бога та ближнього, яких він вчив своїх парафіян.
А яка риса характеру о. Омеляна є для нас найбільш показовою?
Для мене найбільш важливою рисою о. Омеляна є його жертовність. Він ніколи не шкодував себе, ніколи не зважав на конфесійні, культурні, національні відмінності між людьми, завжди старався бути доступним для всіх. Знаємо, як о. Омелян жертвував сім’єю для парафії.
Як відбувається почитання блаженного священномученика Омеляна Ковча в Перемишлянах, особливо у вашій парафії?
У нашій парафії є кілька основних напрямків почитання о. Омеляна Ковча. Це молитовний і духовний, а також просвітницькі напрямки. У нашому храмі відбуваються богослужіння до священномученика Омеляна: молебень, акафіст, молитви на оздоровлення. Щорічно спільно зі школою імені О. Ковча організовується урочиста академія, присвячена блаженному. У 2013 році започатковано спортивні змагання з міні-футболу серед молоді на кубок о. Омеляна Ковча. 30 березня цього року в Народному домі Перемишлян заплановано провести виставу на честь о. Омеляна.
Прес-служба Стрийської єпархії
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»