Щорічну прощу провели в Майданеку

Участь у прощі взяли греко-католицькі паломники з Польщі та України, серед них прихожани місцевої парафії та молодь, яка навчається у ВНЗ Любліна разом із владиками, духовенством і мирянами Львівської, Івано-Франківської та Стрийської єпархії. Розпочалася проща об 11:00 панахидою біля Пам’ятника боротьби і мучеництва, за жертви нацизму, комунізму та сучасної пост-радянської диктатури. Опісля розпочався Молебнем до блаженного священномученика Омеляна Ковча біля обеліска з його посланням.

Молитви очолювали владики Богдан (Манишин), Єпископ-помічник Стрийської єпархії, та владика Григорій (Комар), Єпископ-помічник Дрогобицької єпархії. Усі паломники оглянули фільм «Парох Майданека» та пройшлися територією табору, де змогли побачити колючі дроти огорожі, бараки з дерев'яними нарами, довжелезні ряди зі стосами людського взуття, серед яких безліч дитячого, моторошні кімнати для душу, який в'язні мали можливість прийняти лише один раз, прибувши в табір. Синьо-зелені плями на стінах газових камер, експозиція зі смертельним газом «Циклон-Б», крематорій з печами, де з дня на день спалювали мертвих в'язнів, – це все приклад страшного катування, яке люди вчинили людям.

Серед цієї маси жорстокості, нелюдяності, приниження гідності, в'язні не втрачали надії, допомагали один одному, бо лише так могли вижити серед того пекла. Безіменний в'язень № 2399, блаженний отець Омелян, став для інших «містком» надії і втіхи, підтримував словом, сповідав, молився і відправляв таємно з вязнами Літургію. Саме в тому «пеклі на землі» бачив своє покликання і писав, що: «Крім неба, це єдине місце, де хоче залишитись».

Після обіду згідно з програмою прощі була можливість взяти участь у Літургії передосвячених дарів у люблінській церкві та оглянути найвидатніші архітектурні пам’ятки міста.

Завершилася проща спільною хресною ходою територією Майданека. Під час хресної дороги у супроводі архиєпископа Будзіка та владики Григорія та польської і української молоді, яка несла хрест і пальмові гілки, окрім розважань, прозвучали спогади в'язнів Майданека, серед них спогади про отця Омеляна Ковча. Учасники пройшовши слідами людських страждань і катувань, хоч трішки могли відчути терпіння загиблих в таборі.

Завершилася проща останньою стацією хресної дороги біля Мавзолею, місця, де захоронено залишки людського праху із крематорійних печів табору, де прозвучали  наново слова блаженного Омеляна: «Тут (у пеклі на землі) бачу Бога, - Бога, який однаковий для нас, без огляду на наші релігійні різниці».

Слід відзначити, що мер Любліна та голова міської Ради прийняли рішення розпочати процедуру надання дозволу для будівництва пам’ятника бл. Омеляну Ковчу.

Повідомив о. Стефан Батрух