Провідні філософи взяли участь у міжнародному симпозіумі в УКУ

В УКУ відбувся міжнародний філософський симпозіум «Етика у глобалізованому світі та громадянські чесноти», доповідачами та учасниками якого стали більше ніж сто науковців із Франції, України, Канади, США, Німеччини та Лівану. Під час міжнародного симпозіуму оголосили про створення Міжнародного інституту етики та проблем сучасності Українського католицького університету. Як пояснив проректор УКУ та директор новоствореного Інституту Володимир Турчиновський, останніми роками кафедра філософії плідно працювала в галузі етики. Про це свідчать не тільки публікації та наукові семінари, а й тематика сертифікатних програм, літніх шкіл і конференцій, які відбувалися від 2008 року. Результатом цього, а також відповіддю на потребу українського суспільства стало створення Міжнародного інституту етики. Владика Борис (Ґудзяк), ректор УКУ, під час відкриття симпозіуму і з нагоди створення Міжнародного інституту етики та проблем сучасності зазначив: «Я думаю, що цей Інститут пропонує та вносить альтернативу в програми, стилі, управління, а також новизну в наше місто та країну. Але на цьому наші амбіції не закінчуються. Від самого початку розвитку Університету ми працювали з переконанням, що маємо служити світовій спільноті. Тому на нас покладено велику відповідальність – шукати відповіді на проблеми цілого світу, і я переконаний, що ми зробимо свій внесок у цю справу». Одним із головних доповідачів симпозіуму став постійний член і колишній віце-президент Міжнародного інституту філософії, віце-президент комітету з академічних та стратегічних питань Колеж де Франс (Франція) Пітер МакКормік. Саме його бібліотека філософських праць (понад 6 тис. книг), яку він подарував УКУ, стала міцним фундаментом для розбудови Міжнародного інституту етики та проблем сучасності. Це також можливість для молодих дослідників і науковців досліджувати філософські та етичні проблеми. Доповідь Пітера МакКорміка була певною рефлексією на біоетичні проблеми, пов’язані з подіями на атомній електростанції «Фукусіма» та відповідальністю людей за свої вчинки перед майбутніми поколіннями. Професор кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА Віктор Малахов зосередив увагу на проблемах втрати людяності та громадських чеснот із поширенням глобалізації у світі, що, відповідно,  позначилося на людських стосунках. На його думку, сучасній людині необхідно встановити власні етичні засади поведінки. «Людству варто мати для себе певну процедуру необхідного морального «епохе», утримання. Тобто не дозволяти втягувати себе в заходи, моральні засади яких для нас є  непрозорими, навіть якщо вони зберігають при цьому безпосередню привабливість», – зазначив Віктор Малахов. Професор соціології Університету Джорджтауна (США) Хосе Касанова у своїй доповіді «Громадянська чеснота, людська гідність і виникнення плюралістичного глобального громадянського суспільства» намагався пов’язати католицизм, людяність і глобальність: «Основоположний факт нашого сучасного, глобального світу – це непоправний стан релігійного, етичного, культурного реалізму. Друге звернення Ватиканської ради щодо ставлення Церкви до нехристиянських релігій представники Церкви почали із твердження, що сьогодні зв’язки між різними людьми стають все міцнішими, відповідно Церква серйозно розглядає взаємозв’язок з іншими нехристиянськими релігіями, метою якого є сприяння єдності та любові між людьми, державами», – зазначив Хосе Касанова. На думку науковця, теперішня ситуація вимагає особливої уваги як з боку Церкви, так і з боку держави щодо формування людських цінностей. Кожна з доповідей викликала чималі дискусії. Особливо гостро відреагували учасники симпозіуму на тези про необхідність визнання своїх провин минулого на прикладі німецького суспільства та їх ставлення до Другої світової війни, про що говорив професор морального богослов’я Між’єпархіальної вищої семінарії імені Святого Ламберта (Німеччина) Алоїс Бух та професор факультету гуманітарних наук Університету Нотрдам (Ліван) Едвард Алам. Присутні зійшлися на думці, що діалог на цьому етапі необхідно будувати на спільних точках дотику, а не замислюватися над тим, що нас відрізняє. фото

Прес-служба УКУ