Про роль жінки в Церкві дискутували в Центрі Шептицького

Розпочав дискусію о. Лука Михайлович, духівник УКУ: «В івриті «жінка» є словом спільнокореневим із «чоловіком». Біблія бачить жінку як таку, яка творить своєрідну всеєдність із чоловіком. Чоловік і жінка немовби знаходять своє віддзеркалення одне в одному. Правдивим дзеркалом жінки є чоловік. Вона покликана віднаходити себе в чоловіку. Коли ми це говоримо в сучасній культурі, це немов підкреслює, що жінка не є самодостатня. Насправді це не так. Помічниця в сенсі біблійному є взірцем Бога, який допомагає. Перш ніж чоловік є чоловіком, а жінка – жінкою, вони є людьми».

Серед спікерів була також с. Юстина Ольга Голубець, голова організації «Слід життя». Сестра Юстина  розповіла про цю організацію, яка є першою пропозицією Перинатального хоспісу в Україні, що  підтримує подружжя, якщо в дитини під час вагітності жінки виявляють патології або вади, супроводжує батьків, які втратили дітей під час вагітності або після пологів. «Ця тематика абсолютно не обговорювана. Чоловік і жінка бояться спілкуватися про свою дитину, яку втратили. «Слід життя» є поруч із батьками, які проходять через це. Наш супровід не закінчується після смерті дитини. Він триває і надалі», – підкреслила сестра.

До дискусії долучилася і Оксана Онищук, викладач Львівської православної богословської академії, кандидат філософських наук. Жінка вже понад  10 років працює в семінарії, тому розповіла про власний практичний досвід. Вона пояснила, що є багато стереотипів про те, чи жінки взагалі можуть ввійти в це середовище і як вони мають там поводитися.  «Якщо розглядати церкву як інституцію, то жінка себе реалізовує в багатьох аспектах: викладач, монахиня, настоятелька монастиря, регент хору, богослов. У служінні Богу чоловіки і жінки мають однакову місію – обоження», - сказала п. Оксана.

Складно бути жінкою в церкві, але бути жінкою загалом також дуже важко. Про це розповіла Віта Якубовська, магістр морального богослов’я, кореспондент Католицького суспільно-релігійного часопису «CREDO»: «Ми часто йдемо на компроміс, бо вважаємо, що бути кращою – це уподібнитися до чоловіка. Ні! Бути кращою – це стати кращою версією  себе. Ми навчилися приймати чоловіків такими, якими вони є. Тепер маємо навчити чоловіків сприймати нас такими, якими ми є».

Власним досвідом також поділилася Олена Карнаух, заступник директора БО «Фундація духовного відродження» ЛА УГКЦ: «Коли ти є особистістю, маєш амбіції, є створінням Бога, то не важливо, чи ти чоловік, чи жінка. Питання в тому, наскільки стереотипно сприймає жінку суспільство. В українському суспільстві жінка посідає досить сильну позицію. Кожен має свою роль у Церкві, але в професійному плані це питання нашого розвитку, бачення цілей і розуміння того, до чого ти йдеш. За соціологічними опитуваннями в Україні, рівень довіри до Церкви найвищий. Якщо ти презентуєш Церкву, то маєш це виконувати якнайкраще».

Серед присутніх у залі був також отець Петро Балог, який зазначив, що часом дискусія на цю тему загострюється. У слухачів виникло чимало запитань та думок, якими вони змогли поділитися.

Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами http://velychlviv.com