Новий проєкт РІСУ: «Культурна спадщина роду Шептицьких»
Вівторок, 30 липня 2019, 10:16 Редакція Релігійно-інофрмаційної служби України започатковує новий мистецько-просвітній проєкт «Культурна спадщина роду Шептицьких», у межах якого планує зібрати і популяризувати інформацію про рухому і нерухому сакральну і культурну спадщину, пов’язану з родом Шептицьких.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Київрада просить Ізраїль надати Андреєві Шептицькому звання «Праведник народів світу»
- Політичне богослов’я Шептицького – в УКУ ініціювали новий проєкт про митрополита Андрея, його служіння і сучасність
Шептицькі, особливо митрополит Андрей, зробили дуже багато для підтримки і розвитку української культури, насамперед сакральної. Вони не просто були одними з найбільших в українській історії меценатів, Шептицькі плекали розвиток української культурної самобутності, підтримували формування національного мистецького стилю, виховували розуміння і цінування власної автентичної спадщини, мистецького смаку.
Сьогодні ми можемо бачити численні приклади діяльності Шептицьких у царині культури. Однією з найбільших пам’яток цієї діяльності є Національний музей у Львові, започаткований митрополитом Андреєм і названий на його честь.
Проте останнім часом дедалі більше стає прикладів знищення цієї спадщини. Подекуди вона зникає через природні обставини чи людську безгосподарність, а деколи її знищують свідомо (як це було у смт Славське у травні цього року). Часто це роблять, бо не знають чи не розуміють ціни цієї спадщини, не знають, як її зберегти в автентичному вигляді.
Тому РІСУ хоче привернути увагу до цієї спадщини, зібрати та розмістити на порталі просвітницьку інформацію, популяризувати її і привертати увагу до стану збереження цих пам’яток, а в разі потреби бити на сполох щодо їх захисту перед знищенням. Після скандальної ситуації в Славському, вважаємо за потрібне діяти на випередження, щоби запобігти непоправимим культурним втратам. Власне брати Шептицькі та їх соратники врятували сотні мистецьких пам’яток від зникнення або знищення. І зараз ми їх можемо бачити, зокрема, у Національному музеї у Львові.
Варто зауважити, що йдеться не лише про греко-католицьку культурну спадщину, оскільки Шептицькі збирали, рятували сакральні твори різних традицій, підтримували митців різних віросповідань, а їх спадщина сьогодні перебуває у храмах різних конфесій.
У межах проєкту відбуватимуться такі роботи:
- підготовка і розміщення на порталі РІСУ статей, інфографіки, фото і відео;
- запуск інтерактивної гуглкарти і розміщення на ній інформації про місце розташування пам’яток;
- популяризація інформації про пам’ятки у соціальних мережах;
- розробка і популяризація туристично-паломницьких маршрутів до цих пам’яток;
- можливе проведення інших публічних заходів (семінарів, круглих столів тощо) з метою привернення уваги до стану пам’яток тощо.
Проєкт складатиметься з кількох хронологічних частин (активна фаза — складання списку пам’яток, підготовка матеріалів тощо), але загалом він може бути тривалим, оскільки йдеться про достатньо велику кількість інформації і про необмежений у часі процес популяризації пам’яток. Також, не виключено, що проєкт матиме продовження.
До виконання цього проєкту РІСУ запрошує мистецтвознавців, істориків, краєзнавців, культурологів, церковних діячів, дослідників спадщини Шептицьких, а також профільні інституції та туристично-паломницькі організації.
Звісно, що такий об’ємний проєкт також потребує своїх меценатів, які вважають його корисним і хочуть внести свою лепту у вивчення і популяризацію української культурної спадщини, які цінують досвід братів Шептицьких і прагнуть наслідувати їх.
Щодо участі чи підтримки цього проєкту просимо звертатися до редакції на адресу [email protected], у Фейсбуці на сторінці РІСУ: https://www.facebook.com/risu.ukr/
Проєкт приурочений до 150-ліття з дня народження о. Климента Шептицького, яке відзначається у 2019 році, і 155-ліття митрополита Андрея Шептицького, яке буде відзначатися 29 липня 2020 року.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»