На різдвяні свята владика Степан Меньок завітав до Приморська

На Святвечір єпископ розділив вечерю з парафіянами, а в сам день Різдва очолив святкову Божественну Літургію.

Коментуючи свій візит, владика Степан зазначив: «Ідея святкування Різдва Христового разом з вірними на Сході України  виникла вже давніше, адже люди, які тут живуть, довший час не мали цієї радості спільного святкування Різдва нашого Спасителя. Візит єпископа є особливою радістю для наших вірних на Сході, особливо, коли ми всі разом сідаємо за стіл Святої Вечері. Цього року я вирішив відвідати місто Приморськ. Вже по прибутті сюди я дізнався, що один зі священників з Бердянська, які обслуговують цю парафію, захворів і через це немає кому відслужити святкову Літургію. Тож моя присутність виявилась, певною мірою, необхідною, адже я замінив хворого отця».

У Навечір’я Різдва Христового архієрей завітав до парафіяльного катехитичного Центру святих Кирила і Методія, де розділив Святу вечерю з парафіянами і гостями. На святкування були запрошені гості з Бердянська – отець Іван Левицький, ігумен монастиря Святого Йосафата Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористи) та три дівчини, які прибули зі Львова, щоб святкувати Різдво на Сході України. На початку вечері владика Степан, за давнім звичаєм, поділився з усіма присутніми шматочком просфори з медом, що символізує радість Небесного Царства та пригадує нам про вечері любові ранніх християн – «агапе». Опісля всі приступили до вечері, для якої були приготовані 12 традиційних пісних страв. Під час трапези вірні колядували та ділились одне з одним радістю Народження Спасителя.

Ще одною особливою подією став візит незвичайних колядників – на вечерю завітали гості з Рівненщини, представники спільноти Християн Віри Євангельської (п’ятидесятники), які виконали як нові авторські колядки, так і традиційні, чим вразили і потішили всіх присутніх.

«Великою радістю і здивуванням для мене став візит цих молодих дівчат і хлопців, які прославляли Новонародженого Господа у піснях! Цікаво зауважити, що вони співають сучасні, «модерні» колядки, що свідчить про те, що молодь все-таки шукає Бога та прославляє Його. Поколядувавши разом, ми також сіли за святковий стіл та поділились одне з одним нашим пережиттям цього величного свята – Різдва Христового. Ми також говорили про віру – такі розмови, в яких ми, християни, шукаємо щось спільне для нас всіх, що могло б нас об’єднати, є дуже корисними. Звісно, не буде великого результату від однієї розмови, але важливо те, що люди роздумують про Христа, про Церкву, про віру», – згадує про колядників екзарх.

Наступного дня, на свято Різдва Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, владика Степан очолив урочисту Божественну Літургію в храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці. Під час Літургії було зачитане Різдвяне послання до вірних Донецького екзархату, в якому архієрей закликає вірних задуматись про духовне життя, особливо тепер, в час пандемії, коли багато людей бояться за життя тілесне: «Страх перед фізичною смертю опанував багатьох. Навіть вірні бояться прийти у храм, щоб не заразитись хворобою, хоча прийняті є всі міри безпеки.   Тут дійсно випробовується наша віра. Любов Божа не умалилася до нас. Він приходить у світ, Слово Боже, друга Особа Пресвятої Трійці і смертю своєю перемагає смерть. Смерть фізична є меншим злом, як вічна смерть.

Ось тут можна навести слова апостола Павла, які він говорить  у своєму першому посланні до Коринтян «Де твоє смерти жало?  Жало смерти – гріх» (1Кор.15, 55, 56).

Ми хочемо побачити ясне сонце на небі, красу полів і лісів, велич безмежних океанів не затьмарену оцими подіями? Але людина воліє вмерти духовно, але тільки не фізично, не усвідомлюючи про наслідки гріха, - смерть вічну. Закоренілі гріхи  міцно тримають нас у своїх обіймах. Хто нас визволить від цього тіла смерті? Спільна молитва і покаяння!»

Наприкінці Божественної Літургії єпископ звернувся до вірних з різдвяним вітанням, в якому закликав покладатись у всіх наших переживаннях на Спасителя: «Ісус Христос – маленьке дитя – об’єднує віруючих людей по всьому світу. Постол Пало навчає: праведник буде жити з віри. Отже, віра є основним фундаментом нашого духовного дому, і ця віра не дає безнадії та розпачу оселитися в наших серцях. Новонароджений Ісус дає надію усьому світові!»

Пресслужба Донецького екзархату