Літургійний семінар у Шевтонському монастирі зібрав духовенство та мирян єпархії

Особливим духовним моментом та прикладом єпископського братерства стала участь в семінарі та соборі єпархії, що слідував за ним, владики Венедикта (Алексійчука), Єпископа-помічника Львівської архиєпархії. Його проповіді, доповіді та науки стали для багатьох учасників семінару важливою духовною поживою.

Владика Венедикт протягом семінару зосередився на різних вимірах молитви – особистій і спільнотній, глибшому розумінню того, що означає «стати перед Богом у молитві». Говорячи про літургійну естетику, він пригадав момент з «Повісті врем’яних літ», коли посли князя Володимира були на службі в Константинополі і потім казали, що не знали чи ще на землі чи вже не небі. «Саме через досвід неба наші предки прийняли християнство, але чи тепер наші вірні його мають?», – зауважив владика Венедикт. Він також поділився міркуваннями щодо балансу між особистою на літургійною молитвами, які не можуть бути взаємно виключними.

«Навіть у особистих молитвах ми кажемо «ми», бо навіть, коли ми самі, то ми молимося з цілою Церквою. І це важливо пам’ятати, коли ми почуваємося самотніми. Є лише дві молитви, коли ми кажемо «я» – 50 покаянний псалом та «Вірую». Це ті молитви, що підкреслюють наше рішення», – доповнив його Данило Ґаладза, літургіст з Австрії. Він розповів роль Літургії в життя Церкви – «Церква – це іменник, а Літургія – дієслово», адже Церква діє через Літургію. Та зупинився детально на містагогії Вечірньої та різних практиках і тактиках, які дозволяють людям краще пізнати це богослужіння. Адже інший доповідач Марія Ярема назвала Утреню і Вечірню «загроженими богослужіннями, які можна заносити до Червоної Книги». Вона зосередила свою увагу на відчуттях та переживаннях щодо літургійних питань активних мирян.

«Якщо мирянин на богослужінні є просто слухачем, а не учасником, то він повинен про це казати священикові. Якщо овечка голодна, то вона має право бекати», – з гумором прокоментувала Марія. Священики зауважували, що їм такі чесні і відкриті зауваження від мирян відкривають їм нові перспективи.

З короткою та ємкою доповіддю виступив професор Папського Орієнтального Інституту в Римі, отець Томас Пот, який розповів про дух літургійних реформ, акцентувавши на трьох основних аспектах, що необхідні для розуміння – пам’ять, традиція і реформа. «Реформа – це наша відповідальність перед традицією, а традиція – відповідальність перед пам’яттю. Вона не може прийти ззовні, а лише з традиції, що пов’язана з пам’яттю», – зазначив отець Томас.

Він наголосив на трьох рівнях реформи: 1) ініціація, втаємничення, щось, що торкається сердець людей, які самі є храмом; 2) віддати Літургії автентичне місце в житті Церкви; 3) адаптація і очищення (у відповідності до сучасних умов). Однак третій рівень не буде обов’язковим, коли є перші два. Він також звернувся з порадою до греко-католиків в Західній Європі: «Відкрийте двері ваших церков. Не закривайтеся! Будьте там і свідчіть про віру, якою ви живете».

Велика частина учасників семінару були миряни з різних країн єпархії, для яких це був шанс познайомитися між собою і краще пізнати життя Церкви. Наймолодшим учасником став тримісячний Северин, який з мамою Оксаною Снідаловою приїхав з міста Ляйден, що в Голландії.«Мабуть, Бог мене сюди привів, бо я молода мама з двома маленькими дітьми, і участь в семінарі стала нагодою  отримати духовну поживу в житті, в якому зараз багато побуту. Для мене це було потрібно, адже я стала частиною Церкви десь років 10 тому і цікавилася духовними темами. Я слухаю в інтернеті проповіді різних священиків, читаю духовну літературу – це така моя серйозна пасія. І літургія для мене досі була загадкою, бо тема доволі складна і книга, яка мені потрапила до рук, виявилася для мене китайською азбукою. Цей семінар допоміг вникнути в певні деталі і надихнув повернутися до пізнання. Зараз багато думок і з’явилося натхнення досліджувати особисто. Тепер я надаватиму більше значення Утрені і Вечірні. Відчувалася відкритість, щирість, певна святість і простоти з боку священиків», – поділилася Оксана. Вона також розповіла про парафії в Гаазі та Утрехті, які щойно утворюються. «Ми бачили як нас Бог попровадив, як люди справді починають жити як парафії. Ми починали з малого, і зараз це діє. Є два хори, між якими є і співпраця, і певна здорова конкуренція. Ми знайшли диригентку, яка має спеціальну освіту, але працює в корпоративному бізнесі. І керуванням хором вона настільки захопилася і вкладає всю душу, що це дає неймовірні плоди. Парафії всього два роки, але вона стає дуже активна: на Коляду одна група зробила театр, хор співав 12 коляд в надзвичайній обробці, були ще багато різних виступів. І це надихає». Одним з опосередкованих наслідків участі мирян стала попередня домовленість про реколекції для родин в єпархії.

Символічним завершенням семінару була спільна Всенічна з монахами Шевтонського монастиря перед празником Стрітення, яку очолив владика Венедикт, а разом з ігуменом монастиря спів служив о. Михайло Романюк, парох катедри.

Як зазначив владика Борис (Ґудзяк), це вже 20 зустріч представників єпархії за останні 33 місяці. Тематика зустрічей як і коло учасників та доповідачів постійно розширюється – на семінарах говорили про психологію організацій, управління конфліктами та особливості адміністрування, шість семінарів були присвячені вивченню Святого Письма і вже чотири – Літургії і молитві.

ugcc.fr