«Людина до самої смерті повинна духовно зростати», - с. Стефанія Марко

Лише постійно духовно зростаючи, ми можемо глибоко пізнати Бога. Тому в духовному житті людина до самої смерті повинна зростати. Отці Церкви кажуть, що той, хто духовно не зростає,  не може стояти, бо падає. А той, хто вважає себе досконалим і не відчуває потреби духовного розвитку - взагалі не розвивається. Такими міркуваннями щодо християнської духовності поділилася с. Стефанія Марко із Згромадження сестер святого Йосифа із кореспондентом Департаменту інформації УГКЦ під час конференції для богопосвячених осіб на тему «Християнська духовність. Шляхи зростання в духовності». Така конференція, ініційована Патріаршою комісією УГКЦ у справах монашества, відбулася в рамках Школи духовності богопосвячених осіб 30 березня – 1 квітня 2012 року у василіанському Інституті філософсько-богословських студій імені Митрополита Йосифа Веніамина Рутського в Брюховичах. Доповідаючи про духовність християнського життя, с. Стефанія звернула увагу на цьогорічне Послання Святішого Отця Венедикта XVI на Великий піст. За її словами, в такий спосіб Папа закликає всіх християн, не лише представників монашества, потурбуватися про своє духовне благо та духовність тих людей, з якими ми живемо. Черниця  окреслила поняття духовності, а також розповіла про історію виникнення цього терміна. "Духовність", за її словами, вжита у Святому Письмі лише один раз, а своєї популярності цей термін набуває в церковній літературі XIX-XX століття. Крім того, була розглянута тема єдності та різнорідності шляхів християнської духовності. Зокрема, йшлося про те, що християнська духовність є єдиною, у тому сенсі, що джерелом духовного життя для християнина є Христос. Тому духовність має христоцентричний вимір. «Це означає, що Христос є центром і джерелом життя для християнина. Про таку єдність свідчить те, що Христос заснував одну Церкву, яка є Його містичним тілом, а ми всі - її членами», - стверджує доповідачка. Водночас різнорідність шляхів християнської духовності випливає  з того, що кожен у свій спосіб переживає духовність як таку: це залежить від характеру людини та обставин, у яких вона живе. Насамкінець с. Стефанія Марко розповіла про те, як у традиції Східних і Західних Церков трактували етапи розвитку людини в духовному житті. Зокрема вона зосередила увагу на  потребі й значенні духовного наставника в житті християнина. «Духовний наставник необхідний для того, щоб він, ділячись своїм глибшим життям з Богом, утримав людину на початкових етапах її життя з Христом на дорозі християнського покликання», - завершила свою доповідь сестра.  

Департамент інформації УГКЦ