Копію Гробу Господнього спорудять у Марійському духовному центрі "Зарваниця"

Священики Тернопільсько-Зборівської архиєпархії о. Володимир Фірман, о. Іван Січкарик та о. Любомир Зозуляк мали офіційну зустріч із вікарієм кустода Святої Землі о. Доброміром Яшталом ЧБМ (Чин братів менших), під час якої передали лист-запрошення від Архиєпископа і Митрополита Василя (Семенюка) на участь у посвяченні копії Гробу Господнього в Зарваниці. Окрім того, були обговорені важливі моменти щодо будівництва копії Гробу Господнього, а також співпраці між Тернопільсько-Зборівською архиєпархією та Кустодією Святої Землі.

Отець Добромір сказав, що присутність копій певних духовних святинь, які пов’язані із земним життям Господа Ісуса Христа чи Богородиці, у різних куточках світу, а зокрема в Україні, допоможуть християнам у глибший спосіб розуміти та переживати дар віри. Він підкреслив, що багато українців знаходяться на роботі в Ізраїлі, а також велике число паломників протягом року прибуває до Святої Землі, і Кустодія є відкрита на те, щоб у програми молитов, різних духовних зустрічей, богослужінь можна додавати україномовні версії і також їх транслювати через мас-медіа у всьому світі.

Пізніше священики зустрілися з о. Сергієм Локтіоновим ЧБМ, який відповідальний за всі архітектурні, реконструкційні та реставраційні роботи, які проводить Кустодія у Святій Землі. Отець Сергій показав архів, ознайомив із деталями будівництва Гробу Господнього, продемонстрував багато документів стосовно юридичних та архітектурних моментів в різних історичних періодах і т.д. Окрім того, священики оглянули безпосереднього сам процес реконструкційних робіт, які проводяться в Гробі Господньому.

Священики з Тернопільщини відвідали також м. Назарет, в якому знаходиться храм Благовіщення Пресвятої Богородиці. Там вони помолилися до Матері Божої за мир в Україні та покров її для Тернопільсько-Зборівської архиєпархії. На першому рівні храму знаходиться хатина Богородиці, де вона отримала радісну звістку від архангела Гавриїла. Копія цієї хатини вже є побудована в Зарваниці, а головний настоятель отців францисканців у Назареті о. Бруно Варріано передав пам’ятний камінь, який є поставлений в будівлі. Навколо церкви в колонаді є розміщені ікони Богородиці з різних країн світу. Також тут є мозаїчна ікона Зарваницької Матері Божої, через яку представляється молитва і віра українського народу.

На завершення візиту до Святої Землі священики відвідали о. Пателеймона Зайця ЧБМ, який є родом із м. Тернополя, а нині перебуває в місті Яффі у францисканському монастирі Святого Петра. Отець Пантелеймон є представником від Української Греко-Католицької Церкви у Святій Землі. Користаючи з нагоди перебування в Ізраїлі, о. Любомир Зозуляк очолив Божественну Літургію для громади українців греко-католиків у м. Нетанія, а після Богослужіння мав зустріч із людьми.

Повідомив о. Іван Січкарик

Довідка:

Кустодія Терра Санта (лат. Custodia Terrae Sanctae – Захист Святої Землі) – окремий округ фрацисканського ордену, завданням якого є збереження і догляд за святинями Римо-Католицької Церкви, які перебувають у Святій Землі, пастирське піклування над місцевими католицькими спільнотами, обслуговування паломників.

Окрім того, францисканці Кустодії Святої Землі працюють у католицьких навчальних закладах, організовують паломництва, займаються науковою та благодійною діяльністю. Монахи «Кустодії Святої Землі» мають під своєю опікою 74 санктуарії, 5 базилік, 66 церков, 45 каплиць і 38 парафій, які знаходяться на Святій Землі.

Храм Гробу Господнього – (лат. Sanctum Sepulchrum), відомий також у східній християнській традиції як Храм Воскресіння Христового. Це місце, де був розп’ятий Ісус Христос на горі Голгофа, а також неподалеку, де Він помер, був похований і воскрес. Сьогодні тут знаходиться величава церква, яка є головним храмом усіх християн світу. Початкова будова храму була споруджена в 335 році за дорученням святої Олени, матері імператора Константина. Пізніше храм був кілька разів зруйнований та християни у різні періоди історії його відбудовували знову.

Сучасний храм Гробу Господнього поділеним між шістьма конфесіями: Греко-православною, Католицькою, Вірменською, Коптською, Сирійською та Ефіопською, кожній з яких є призначено свої межі у храмі та години для молитов.