Комунікат Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 2013 року Божого

Вступ

Зібравшись у древньому місті Києві, архиєреї дякували Богові за Його щедрі благодаті та роздумували над новою євангелізацію на давніх коренях київської християнської традиції. Згідно з літописним свідченням, першим апостолом на українських землях був святий Андрій Первозванний, який побував на київських горах. Історичним фактом є те, що на українській землі, у Криму, вже з першого століття засівав зерно Христової проповіді святий священномученик Климентій, Папа Римський, мощі якого знаходяться в Києві. Сприятливий ґрунт для поширення християнства на слов'янських землях підготували своєю діяльністю святі брати Кирило і Методій. Згодом паростки Христового Євангелія, засаджені київськими князями Аскольдом і Діром та святою княгинею Ольгою, завдяки Володимировому Хрещенню Київської Русі в 988 році розрослися буйним древом Київської Церкви, що впродовж 1025 років зродила численні плоди святості, серед яких – святий священномученик Йосафат, 50-річчя перенесення мощів котрого до базиліки Святого Петра святкуємо цього року. Християнська віра на наших землях заклала основи культури, писемності, мистецтва, архітектури; розвинулися церковні структури, чернецтво, місійна діяльність, політичний устрій; вона стала наріжним каменем українських сімейних, родинних цінностей і традицій та фундаментом громадського життя і суспільної моралі.

Освячення Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві, яке збіглося з 1025-ю річницею Володимирового Хрещення Русі-України, стає символом відродження УГКЦ на її історичних землях та закладає надійний фундамент для проповідування Слова Божого серед богобереженого українського народу в Україні та на поселеннях.

Початок Синоду

Офіційне відкриття Синоду відбулося 11 серпня в Патріаршому соборі Воскресіння Христового урочистою Архиєрейською Божественною Літургією, в якій взяли участь численні єпископи, священики, богопосвячені особи та миряни. Під час проповіді Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ, привітав усіх з нагоди відкриття Священного Синоду. Посилаючись на євангельське читання (Мт. 9, 27–35), Блаженніший Святослав зазначив, що центральною темою синодальних засідань стануть роздуми над тим, як сьогодні «зробити зрячою сучасну людину, як нам ділитися вірою, як нам, віруючим ХХІ століття, проповідувати Слово Боже в сучасній культурі й обставинах». Того ж дня синодальні отці на чолі з Предстоятелем УГКЦ помолилися Молебень до Святого Духа, випрошуючи Божої допомоги, щоб краще пізнати Господні плани щодо УГКЦ і щоб синодальні рішення здійснювали не людські, а Божі задуми.

Наступного дня, 12 серпня, розпочалися робочі засідання. Членів Священного Синоду привітали представники помісних Церков. Архиєпископ Томас Едвард Галліксон, Апостольський нунцій в Україні, запевнив українських греко-католицьких єпископів у благословенні з боку Святішого Отця Франциска, побажавши їм плідної праці. Від РКЦ в Україні отців Синоду привітав Архиєпископ Петро Геркулян Мальчук, Ординарій Києво-Житомирський. Вітальний лист від Предстоятеля УПЦ КП зачитав владика Євстратій (Зоря), Архиєпископ Чернігівський і Ніжинський цієї Церкви. На ім’я Предстоятеля УГКЦ Блаженнішого Святослава також надійшло привітання від владики Александра Кашкевіча, Голови Конференції Католицьких Єпископів Білорусі. Від імені Канадської Церкви слово виголосив Архиєпископ Едмонтонський Ричард Сміт, Президент Канадської Конференції Католицьких Єпископів, який побажав благословенного святкування 1025-ї річниці Хрещення народу Київської Русі. Перед Священним Синодом виступив рівно ж голова делегації Благодійного фонду «Реновабіс» та владика Герард Файге, Єпископ Магдебурга, представник Німецької Єпископської Конференції.

Серед запрошених гостей участь у роботі Священного Синоду брали: владика Димитрій (Салахас), Апостольський екзарх для греко-католиків у Греції; владика Йосиф (Верт), Ординарій для католиків візантійського обряду в Російській Федерації; владика Мілан Шашік, Єпарх Мукачівської греко-католицької єпархії; владика Ніл Лущак, Єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії; архимандрит Сергій (Гаєк), Апостольський візитатор для греко-католиків Білорусі; о. Василь Говера, Апостольський делегат для греко-католиків Казахстану та Середньої Азії.

У своїй програмній доповіді першого дня Синоду Блаженніший Святослав проаналізував стан розвитку УГКЦ, актуальні завдання, що стоять перед Церквою, та внутрішні і зовнішні чинники, які можуть сприяти або стояти на заваді Церкві у сповненні її євангелізаційної місії. Серед іншого, Глава УГКЦ наголосив на важливості виконання спільної стратегії для усієї Церкви «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» та підкреслив важливість екуменічної діяльності УГКЦ.

Головна тема

Першого дня робочих засідань єпископи зосередилися на розгляді головної теми – «УГКЦ і нова євангелізація». Доповідачами цієї теми були Блаженніший Святослав та фахівець зі стратегій Євген Глібовицький.

Звертаючись до синодальних отців, Глава Церкви підкреслив важливість виховання вірних УГКЦ в дусі євангелізації. На початку доповідач зазначив, що метою євангелізації є внутрішнє преображення людини і суспільства. Євангелізувати – означає нести Добру Новину в усі прошарки людського суспільства і сприяти його преображенню та оновленню. У ширшому сенсі, уточнив Блаженніший Святослав, метою євангелізації є діяльність, спрямована на поглиблення всіма членами Церкви життя згідно з євангельськими заповідями. Його Блаженство представив три рівні розвитку євангелізації: особистий і парафіяльний, єпархіальний та загальноцерковний. Далі він зауважив, що євангелізація є постійно актуальною. Це означає, що вона не має часових обмежень і повинна супроводжувати людину на всіх етапах її життя. Глава УГКЦ додав, що євангелізація потрібна всім людям. Попри те, її першими адресатами є певні соціальні й вікові групи людей, котрі потребують особливої опіки: молодь і діти, родина і сім’я, світ науки і культури, емігранти і їхні сім’ї тощо.

Євген Глібовицький акцентував на тому, що в євангелізаційній діяльності Церква, щоб відповісти на виклики сучасного світу, має не лише проявляти гідну позицію, а й бути «інституційноспроможною»: володіти управлінськими інструментами та мовою, мати глибоке розуміння суспільних процесів та високий рівень організованості. Тому доповідач проаналізував соціальну ситуацію в Україні та розповів про суспільні процеси, які відбуваються в нашій країні та у світі.

Стан душпастирства Священному Синоду представили співдоповідачі: владика Степан (Меньок), Екзарх Донецько-Харківський; владика Василь (Івасюк), Екзарх Одесько-Кримський; владика Йосафат (Говера), Екзарх Луцький; владика Йосиф (Верт), Ординарій для всіх католиків східного обряду в Росії; архимандрит Сергій (Гаєк), Апостольський візитатор для греко-католиків Білорусі; о. Василь Говера, Апостольський делегат для греко-католиків у Казахстані та Середній Азії.

Відтак архиєреї працювали в групах, а в пленарній дискусії остаточно сформулювали проекти рішень щодо нової євангелізації в УГКЦ. Під час обговорення було відзначено, що на поселеннях вірні нашої Церкви зазнають негативного впливу секуляризації. Що ж стосується України, то, внаслідок жорстоких переслідувань УГКЦ у ХХ ст. з боку атеїстичного режиму, потреба євангелізаційної діяльності також відчутна. Члени Священного Синоду наголосили, що в ХХІ ст. першим завданням УГКЦ в Україні та на поселеннях стає запобігання секуляризації вірних та втраті їхнього розуміння скарбу християнської віри, який вони отримали через Володимирове Хрещення Русі-України та за який, не вагаючись, віддавали життя тисячі ісповідників та мучеників. Разом із тим синодальні отці зауважили, що євангелізація – це водночас примноження віри в умовах нових викликів глобалізації, еміграції та секуляризації. А оскільки євангелізація є церковною справою, то ті, хто нею займається, повинні діяти в дусі традиції та ідентичності своєї Церкви: проповідувати незмінне Христове Євангеліє, не додаючи до нього жодних філософських ідей чи політичних уподобань. Ієрархи ствердили, що джерелом євангелізації в УГКЦ має бути глибоке духовне та літургійне життя.

Поставивши собі запитання, хто повинен євангелізувати в УГКЦ, архиєреї одностайно відповіли, що євангелізація є завданням всіх без винятку членів Церкви. Однак особливу роль вони визнали за особами, котрі покликані безпосередньо нею займатися. У цьому контексті було звернено увагу на духовенство, монашество і мирян.

Учасники Синоду ухвалили запровадити «Декаду місійності» – особливий період підтримки нової євангелізації УГКЦ, який проходитиме у період між Вознесінням ГНІХ і Зісланням Святого Духа. Важливою частиною втілення нової євангелізації в УГКЦ стане застосування стародавньої практики катехуменату, що полягатиме в поступовому і системному впровадженні в таїнства християнської віри дорослих, які бажають прилучитися до Церкви через Святі Таїнства християнського втаємничення, а також у поглибленні віри охрещених членів Церкви, котрі свого часу не мали змоги пройти належну катехизацію.

Отці Синоду обговорили низку пропозицій щодо покращення священичого виховання та служіння. Окрему увагу ієрархи звернули на богопосвячених осіб, прийнявши документ про місійність монашества УГКЦ. Єпископи розглянули і в’язничне капеланство, призначивши його покровителем блаженного священномученика Василя (Величковського).

Інші теми

Члени Синоду також міркували над питаннями канонічного та адміністративного характеру. Зокрема, було розглянуто проект нової редакції Партикулярного права УГКЦ, заслухано звіти про діяльність Патріаршої курії, комісій та відділів патріаршого рівня, звіт голови робочої групи із впровадження Стратегії розвитку УГКЦ до 2020 року «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», звіт генерального керівника Управління справедливості, а також звіти поодиноких синодальних комітетів. Цього року ширший звіт представили: Комітет моряків цивільного флоту, Комітет катехизації і християнської освіти, Богословський комітет. Єпископи також заслухали голів Літургійної комісії та Пасторально-місійного відділу про їхню діяльність. Було взято до уваги інформацію про стан підготовки  Катехизму УГКЦ для молоді; Синод поблагословив дальшу роботу в цьому напрямку. На основі звітів та презентацій владики прийняли певні рішення задля покращення діяльності Церкви в різних сферах душпастирського та суспільного служіння.

Робота синодальних отців супроводжувалася особистою та літургійною молитвою. Щодня єпископи служили Божественну Літургію, під час якої наперед визначені єпископи виголошували науки, о. д-р Мирон Бендик проповідував на тему нової євангелізації.

У день духовної застанови, який 15 серпня провів Блаженніший Любомир, Архиєпископ-емерит, у м. Радомишлі (осідок київських митрополитів, які перебували в єдності з Апостольською Столицею), ієрархи Церкви роздумували над важливістю нової євангелізації та в молитві просили благодаті Святого Духа, щоб своїми рішеннями чинити Господню волю. Цього дня до єпископів звернувся папський легат кардинал Аюдріс Юзас Бачкіс.

Синод Єпископів УГКЦ надіслав привітання Святішому Отцю Францискові. Листи були скеровані рівно ж до Президента України Віктора Януковича, до Предстоятелів Православних Церков, до Конференцій Католицьких Єпископів Росії, Білорусії і Казахстану. Владики звернулися із посинодальним посланням до духовенства і мирян УГКЦ.

Для того щоб належно підготуватися до найближчої сесії Патріаршого Собору на тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», яка запланована на 2015 рік, Священний Синод доручив єпархам провести в 2014 році єпархіальні/екзархальні собори на цю тему з опрацюванням пасторальних програм на найближчі роки душпастирства. 

Наступний Синод Єпископів УГКЦ відбудеться в Україні у вересні 2014 року.

Завершення Синоду

У суботу, 17 вересня, на завершення синодальних засідань, спогадуючи Володимирове Хрещення 988 року, члени і гості Синоду Єпископів УГКЦ разом із учасниками загальноцерковної прощі до Києва помолилися біля пам’ятника святому Володимиру Великому над Дніпром, складаючи подяку Господеві за благодать Хрещення Русі-України, яку Він зіслав нашому народу 1025 років тому.

Відтак єпископи взяли участь в урочистому обряді освячення Патріаршого собору Воскресіння Христового, яким увінчалося святкування 1025-ї річниці Володимирового Хрещення Русі-України. Чин освячення довершив 18 серпня Блаженніший Святослав, Глава і Отець Української Греко-Католицької Церкви. Із Предстоятелем УГКЦ, окрім членів Синоду Єпископів УГКЦ, співслужили гості з України і з-за кордону, зокрема: кардинал Аюдріс Юзас Бачкіс, папський легат; кардинал Тімоті Долан, Архиєпископ Нью-Йорка, Президент Американської Єпископської Конференції; Архиєпископ Томас Едвард Галліксон, Апостольський нунцій в Україні; Архиєпископ Едмонтона Ричард Сміт, Президент Канадської Єпископської Конференції; Архиєпископ Любліна Станіслав Будзік, представник Польської Єпископської Конференції; Архиєпископ Петро Мальчук, представник Римо-Католицької Церкви в Україні; владика Герхард Файге, Єпископ Магдебурга, представник Німецької Єпископської Конференції; Архиєпископ Томас Едвард Галліксон, Апостольський нунцій в Україні; владика Димитрій (Салахас), Апостольський екзарх для греко-католиків у Греції; владика Йосиф (Верт), Ординарій для католиків візантійського обряду в Російській Федерації; владика Мілан (Шашік), Єпарх Мукачівської греко-католицької єпархії; владика Ніл (Лущак), Єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії; владика Фюлоп (Кочіш), Єпарх Гайдудорога Угорської Греко-Католицької Церкви; владика Донато Олів’єро, Єпарх Лунгро Італо-Албанської Церкви (Італія); владика Юрій (Джуджар), Апостольський екзарх для греко-католиків Сербії та Чорногорії; владика Ладіслав (Гучко), Апостольський екзарх для католиків візантійського обряду Чеської Республіки; архимандрит Сергій (Гаєк), Апостольський візитатор для греко-католиків Білорусі; отець Василь Говера, Апостольський делегат для греко-католиків Казахстану та Середньої Азії; ставрофорний протоієрей Михайло Стахнек, делегат владики Николи Кекіча з Боснії та Герцеговини. На Літургії був Архиєпископ Григоріс Буніатян, Предстоятель Вірменської Апостольської Церкви в Україні.

Крім того, на святкування прибули представники благодійних організацій: монс. Джон Козар, президент «Кневи» (США); Карл Ітю, президент «Кневи» (Канада); о. Штефан Дартман, ТІ, президент «Реновабісу» (Німеччина) разом зі співпрацівниками – Йоахімом Зауером, Томасом Шуманном, Ренатою Сінк; Йоганес Фрайхер Хеерман фон Зюдвік, президент «Церкви в потребі» (Німеччина), та Магда Качмарек; Майкл Оконор, представник Верховного лицаря «Лицарів Колумба» (США).

У паломництві з нагоди освячення Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві взяли участь близько 20 тисяч вірних з України та поселень (країн Центральної та Західної Європи, Північної та Південної Америки, Австралії, Росії, Казахстану). Новоосвячений Собор постає на берегах древнього Дніпра-Славутича як серце УГКЦ, світильник і свідчення незнищенності християнської віри та дієвий засіб у Божому ділі нової євангелізації в дусі тисячолітньої київської церковної традиції.

Синодальні отці висловлюють щиру вдячність усьому Божому людові Української Греко-Католицької Церкви та людям доброї волі за молитовну підтримку та закликають до дальшої співпраці в розбудові Христової Церкви.

Секретаріат Синоду Єпископів УГКЦ