Княжичами пройшла Хресна хода з однією із найбільших християнських святинь

«До Тебе припадаємо, Тебе обнімаємо, й цілуємо, та покірно просимо: Дай нам тільки те життя, що його можна тільки в Тебе знайти, непроминаючу молодість духа, захист перед вічною смертю, та святе Боже життя». Саме цю молитву владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, промовив перед початком Хресної ходи. Потім він поблагословив Чесним Животворящим хрестом Господнім село Княжичі та промовив вступне слово. Єпископ зазначив, що це частичка саме того хреста, на якому було розп’ято нашого Господа 2000 років тому, приїхала сьогодні до «українського Єрусалиму», Києва, а відтак до нашого села. Також Владика разом із усіма присутніми помолився, щоб Господь вислухав наші прохання та подав мир і добробут нашій рідній землі. У молитовній ході взяли участь отці-настоятелі Київської Трьохсвятительської духовної семінарії і священики Київської архиєпархії. На Хресну ходу також прибули представники влади, працівники, парафіяни КТДС та наші дорогі гості із Києва, Фастова та Броварів.

Святий Господній хрест був вперше привезений до нашого села, тому можемо назвати цей день величним, і в особливий спосіб благословенний Богом для всіх мешканців, адже кожний міг приступити до святині, яка «…любов’ю обнімає та дає ангельські крила, на яких душа злітає до неба…».

Одразу після вступного слова єпископа всі присутні рушили Хресною ходою із Княжицької сільської ради у напрямку семінарії, несучи святиню вулицями нашого села, тим же освячуючи домівки та всіх, хто проходив повз. Хресний хід складався із 14 стацій. На кожній окремій стації святиню передавали і несли почергово. Усі стації мали розважання посного характеру, під час якого кожен міг призадуматись, переосмислити своє життя, чи просто в щирій молитві прямувати біля величної святині, від якої втікає всяка сила диявольська. Брати-семінаристи супроводжували Хресний хід страсними піснями.

Останньою зупинкою Хресної дороги була семінарія, в якій продовжилося молитовне почитання частички Чесного і Животворного хреста Господнього. Перед молитвою Великої Вечірньої батьківське слово до вірних промовив Блаженніший Любомир, який зокрема сказав: «…Сьогодні перед нами кусочок Чесного Господнього хреста. Він пригадує нам про таку любов, що в порівняні з нею всяка людська любов блідніє. Бо пригадує нам оте, в що ми віруємо: Ісус задля нашого спасіння зійшов із небес, воплотився із Духа Святого і Марії Діви і був розп’ятий. Він зійшов із небес, щоб відати своє життя за нас… Щоб рятувати нас від наших гріхів...».

Після слова Блаженнішого розпочалося вечірнє богослужіння. Разом із отцями-настоятелями, семінаристами та вірними Вечірню молилися владика Йосиф (Мілян) та владика Богдан (Дзюрах). По закінченню молитви до всіх присутніх звернувся владика Йосиф. У своєму слові єпископ зазначив:

«…Життя кожного з нас – це дорога на Голгофу. Кожен із нас має свої труднощі. Але справа в тому, як ми їх сприймаємо, як ми йдемо на свою Голгофу. Чи ми, бачачи чиюсь тяжку ходу, готові підставити своє рамено як Киринеєць, щоб хтось витримав і не впав на силах… Виставлення хреста, виставлення цієї особливої реліквії має дати нам силу пережити Страсну п’ятницю, щоб потім разом із Христом воскреснути…».

Опісля, ректор семінарії прот. Петро Жук подякував усім, хто взяв участь у спільній молитві. Після цього брати-семінаристи молилися Ісусову молитву, в часі якої кожен мав можливість приступити і поцілувати частичку Чесного і Животворного хреста Господнього. Завершився вечір спільною молитвою акафісту до страстей Господніх.

фоторепораж

Бр. Юрій Шабанов, ІІІ курс 
Бр. Юрій Сич, ІІІ курс