БФ «Карітас-Київ» провів черговий етап Школи інтелектуального розвитку

"Навчання у Школі тривало дев’ять днів. Люди, котрі мали різний життєвий досвід, – місцеві, ветерани, вимушені переселенці, ті, хто проживає в сірій зоні, та навіть представники з інших країн, а також, здавалося б, з кардинально не схожими професіями - психологи, інженери, програмісти, освітяни, актори, юристи, філософи, культурологи, керівники освітніх проектів та ін., зібралися, щоб аналізувати досвід минулого та сьогодення, щоб спільно будувати щасливу країну", – повідомляє о. Роман Сиротич, директор БФ «Карітас-Київ».

Викладацький склад допомагав учасникам якісно та професійно заглиблюватися у складні теми. Серед викладачів у Школі були такі відомі постаті, як Олександр Філоненко, Олександр Пустовіт, Анатолій Ахутін, Ірина Старовойт, Андрій Усач та ін. Школа ділилася на два блоки: першу половину учасники глибоко розбирали психологічні аспекти прийняття Іншого, поваги, ніжності, віри, толерантності, вміння побачити та підтримати красу та добро в ближньому, вміння пробачати та «жити своїм життям», згідно Образу Божого в людині. Учасники слухали лекції, дивилися фільми, проходили тренінги продуктивного діалогу. Весело з гумором, а інколи так серйозно, що чіпляло до сліз розбирали тему за темою. Цей блок був своєрідним провідником до більш складної другої половини.

Друга половина Школи почалася з лекцій Андрія Усача про Голокост на теренах України. Після цього говорили про людей, котрі в переломні часи постають перед вибором: ризикуючи власним життям, спасати тих, хто в скруті, бути байдужими чи стати на сторону ката. Теми важкі. Важко було чути і говорити про них. Історія цифр і дат перетворилася на імена та обличчя. Кожен замислився над тим, що робити, щоб болючі криваві сторінки української історії не повторювалися.

Анатолій Ахутін приїхав з потужним курсом по тоталітаризму. Почалося все з питання, чи дійсно європейська людина гідна зараз нести це ім’я? Що робить людину гідною? Чи можемо ми гарантувати безпеку та відсутність геноцидів у розвиненому суспільстві? Що саме приводить до тоталітарного мислення? Яких помилок потрібно уникати та до чого прагнути? До речі, Анатолій Ахутін, якого можна сміливо назвати сучасним класиком, сам втік з Росії в 2014 році, за його словами , від ненависті, котра там панує. Маючи вже досить не молоді роки, він постійно зі своєю дружиною виходив на мітинги проти війни з Україною. Учасники мали за честь не лише слухати лекції такого поважного мислителя, а й продовжувати вести розмови в кулуарах і трапезних.

Ірина Старовойт говорила про цінність довіри, про те, що, з одного боку, на пострадянському просторі порушена довіра та багато страху, а з іншого – люди мають своєрідну наївність в довірі.

Але найголовніше, у Школі панувала атмосфера довіри, доброзичливості, надії та віри.

Координатор проекту «Об’єднуючи людей заради миру», Яна Рожнятовська, коментує: “Ця Школа – це була моя мрія вже декілька років. Я аналізувала і розуміла, що все починається з ідеї, що система в країні може змінитися тільки завдяки змінам системі мислення. Саме поєднуючи філософію та психологію, ми маємо надію досягти найкращих результатів. Ми шукаємо найкращих спікерів і тренерів. Для нас також дуже важливим є людські якості викладачів і внутрішній стрижень. Бо на нас впливають не слова, а Особистості, зустрічі з Людьми”.

“З Божою допомогою ми організували та провели вже четверту Школу інтелектуального розвитку. Це було нелегко, пішло багато сил і праці. Розуміємо, що у складні часи треба працювати зі свідомістю людей, щоб протистояти зовнішній агресії, потрібно єднатися громадянам України. Наша країна відроджується і є чимало людей, котрі прагнуть розвитку та позитивних змін. Маємо вміти брати на себе відповідальність не лише за своє життя, а й за тих, хто живе з нами в одному місці та в одній країні. Маємо усвідомлювати, що нам доведеться багато працювати, багато боротися, насамперед зі своїм застарілим світоглядом і стереотипами, щоб побудувати сильну вільну державу, – державу, якою будуть пишатися наші діти та внуки. Так, це не станеться завтра. Ми робимо внесок у майбутнє, у примирення та поширення добра”, – каже директор БФ «Карітас-Київ», о. Роман Сиротич.

Прес-служба БФ «Карітас-Київ»