Греко-католики в Австрії молилися за примирення, зцілення та єдність

Ці події глибоко закарбувалися в пам’яті віруючих та Церкви. Про ці часи згадували й українські греко-католики Австрії. З нагоди спомину трагічної річниці Кристоф кардинал Шенборн, Архиєпископ Відня та Ординарій для католиків візантійського обряду в Австрії, закликав священнослужителів і вірян молитися за «примирення, зцілення та єдність». Подія виявилася настільки важливою, що не залишила осторонь навіть місцеву австрійську пресу.

Як пише австрійське видання “Kathpress”, з 8 березня 1946 року для Української Греко-Католицької Церкви настали важкі часи переслідувань і придушення, які тривали аж до 1989-го.

З історії становлення: УГКЦ сьогодні є однією з найбільш релігійно і соціально значущих Церков в Україні. Вона є прямою спадкоємницею Київської Церкви Володимирового Хрещення 988 року.

Після багаторічної історії УГКЦ переживає заборону свого служіння в царській Росії, але одночасно отримує підтримку Габсбургами у Галичині. Коли землі Західної України переходять до Австро-Угорщини, греко-католики отримують великий простір для розвитку не лише на власній територій, а й у сусідній державі, де, щоправда, з'являється кілька невеликих українських громад.

Сталінський режим почав наступ проти УГКЦ незабаром після першої окупації Західної України у вересні 1939 року. Тисячі віруючих та десятки священиків були вбиті, арештовані або депортовані. З приходом німецького вермахта на Західну Україну з'явилася надія, що весь цей жах для УГКЦ закінчиться. Сподівання розвіялися, коли нацисти показали своє істинне обличчя.

Наприкінці Другої світової війни Західна Україна знову належить совітам, які й надалі продовжують свою стратегію знищення УГКЦ. 11 квітня 1945 року був затриманий митрополит Йосип Сліпий. За цим відбулися арешти всіх єпископів.

З 8 по 10 березня 1946 відбувся так званий Львівський псевдособор, організований совітами за сприяння так званої «ініціативної групи» та за підтримки Російської Православної Церкви. На засіданні псевдособору прийняли рішення про скасування Берестейської унії 1596, розірвання сопричастя з Єпископом Рима та «повернення» УГКЦ до православ'я.

Генеральний вікарій для католиків візантійського обряду в Австрії Юрій Коласа e своєму інтерв”ю для видання "Kathpress" підкреслив: “Сьогодні вже ніхто не сумнівається, що це зібрання було примусово вчиненим за заздалегідь розробленим планом радянських спецслужб. Архівні документи та багаточисельні свідчення свідків цих трагічних подій однозначно виявляють? що воно було насильно скликане органами державної влади, без участі єпископів УГКЦ, які в цей час вже були ув'язнені. Таким чином, цей псевдособор з точки зору канонічного права і конституції не має жодної юридичної сили”.

Ольга Білоголова

За матеріалами видання “Kathpress”