Екологія життя

П'ятниця, 18 вересня 2009, 12:28

Саме під такою назвою 14 вересня 2009 року у Києві відбувся Круглий стіл з нагоди святкування Дня Творця, який християни по всьому світі відмічають як день...

Саме під такою назвою 14 вересня 2009 року у Києві відбувся Круглий стіл з нагоди святкування Дня Творця, який християни по всьому світі відмічають як день захисту природного довкілля. Організаторами заходу виступили Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та Українська Греко-Католицька Церква у партнерстві з Державною екологічною академією післядипломної освіти та управління. Представники влади, церков, громадськості та наукових кіл спільно шукали за круглим столом шляхів покращення стану природного довкілля в нашій державі, яка належить до найбільш неблагополучних в екологічному відношенні країн світу. У своєму вітальному слові Посол Держави Ватикан Архиєпископ Іван Юркович підкреслив, що передумовою вирішення проблем екології навколишнього середовища є зміна стилю життя та поведінка стосовно нашого довкілля, яка б більш відповідала задуму Творця. Керівник Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ із питань екології д-р Володимир Шеремета констатував, що Святе Письмо розкриває таємницю походження світу і говорить про своєрідне екологічне покликання людини, здійснення якого полягає в збереженні та захисті Божого створіння – природи, довіреної нам Творцем на відповідальне управління. У доповіді “Релігійний аспект відповідальності за природу” доповідач наголосив, що свідома вагомості екологічної проблематики для сучасного людства та прийдешніх поколінь, католицька Церква, зараховує безвідповідальне руйнування природи до однієї із найважчих категорій гріхів, а саме, до суспільних гріхів що кричать до неба, тобто ставить його в один ряд із гріхом навмисного вбивства людини та іншими найтяжчими злочинами проти людини та суспільства. Рівночасно він також зазначив, що, згідно вчення Церкви, для покращення екології довкілля визначаюче значення має “екологія людини”, тобто її духовність, віра та моральність поведінки. В цьому сенсі, завданням Церкви є не просто захищати спільну спадщину всіх людей – Божі дари землі, води та повітря, але насамперед формувати “екологію людини”, яка є передумовою екології навколишнього середовища. У свою чергу заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України Микола Мовчан навів приклади взаємозв’язку між подоланням проблем екології та духовністю громадян. Він зазначив, що вкрай важливим є поєднання зусиль держави та релігійної спільноти для привчання дітей, молоді та навіть дорослих до шанобливого ставлення до природи, землі та оточуючого нас живого світу. Ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Олександр Бондар підкреслив важливість освітнього аспекту у популяризації ідей екології людини та екології навколишнього середовища. На його думку, для сталого розвитку суспільства дуже важливою є роль духовності, таким чином, Церкви та релігійні організації мають вагомий потенціал у сфері збереження довкілля. Зокрема Олександр Бондар закликав душпастирів звертати увагу вірян на проблеми довкілля та особисту відповідальність за природу під час проповідей та пасторальної праці. Завідувач відділу педагогічної етики та естетики Інституту педагогічної освіти АПН України Олена Отич наголосила на важливості відновлення цілісності світосприйняття людини і зокрема на необхідності зміни ставлення «агресивного споживача» на ставлення «відповідального управителя» дарів природи. Також під час «круглого столу» відбулась презентація книжки «Екологічний дороговказ. Маленькі поради для великих змін», виданої Бюро УГКЦ з питань екології. Автор Володимир Шеремета (2009 рік). В книзі наводяться практичні поради щодо того, як кожна людина в своєму повсякденному житті може робити суттєві заощадження енергії, тепла, різноманітних природних ресурсів, зменшити фінансові витрати, зменшити продукування сміття, уникати забруднення довкілля, вибирати більш екологічні засоби транспорту та зменшувати витрати палива власного авто, провадити більш здоровий і відповідальний стиль життя, а також багато інших порад, які допоможуть кожному зробити свій автентичний внесок для порятунку природи. Після обговорення виступів основних доповідачів і обміну думками в ході дискусії учасники констатували: 1. Стан природного довкілля України викликає серйозне занепокоєння і вимагає невідкладних систематичних зусиль, спрямованих, насамперед, не на боротьбу з наслідками, але на усунення внутрішніх причин екологічних проблем. 2. Необхідно визнати, що об’єднання зусиль церков, релігій, наукових і освітянських установ, державних та громадських організацій є сьогодні надзвичайно актуальним і важливим при вирішенні місцевих, регіональних, національних і глобальних проблем збереження природи та забезпечення безпеки людства. 3. Екологічна роль церков і релігійних організацій (внесок для розв’язання проблеми екології довкілля на основі формування екології людини) полягає, насамперед, у формуванні духовності та моральності вірян, подоланні свідомості суспільства масового споживання та формуванні високої екологічної культури. 4. Необхідність створення постійно діючої робочої групи для розробки програми співпраці держави та церкви у галузі підвищення екологічної етики і культури. 5. Необхідність створення, за співпраці держави і церков, всеукраїнської мережі екологічних дорадчих центрів (на початок у кожному обласному центрі, можливо на базі Орхуських інформаційних центрів в областях), які б пропонували людям інформаційні матеріали, щодо можливостей збереження природного довкілля та одночасно вагомих фінансових заощаджень у побуті (сфера енерго- та теплозбереження, роздільного збирання сміття, тощо). 6. Необхідність впровадження до навчальних процесів шкіл і ВНЗ програми екологічної етики та естетики, де були б представлені філосовсько-релігійні основи відповідальності за природне довкілля, критеріологія поведінки, та конкретні практичні поради оптимізації впливу на довкілля у повсякденному житті й діяльності кожної людини.
Довідка: День Творця, як християнське екологічне свято, був започаткований у 1989 році з ініціативи Вселенського Патріарха Димитрія І, який закликав увесь християнський світ у день початку нового церковного року (1/14 вересня) до щорічної спільної молитви та практичних зусиль, спрямованих на порятунок природи. На сьогодні до даної ініціативи долучились чисельні церкви православної, католицької та протестантської традицій. В цьому році до відзначення Дня Творця, згідно постанови Синоду єпископів долучилась Українська Греко-Католицька Церква. З цього приводу Глава Церкви, Блаженніший Любомир звернувся зі спеціальним посланням до вірян та всіх людей доброї волі, в якому закликав до навернення до Бога та більш відповідального ставлення до Божого світу - природи.

Інформаційна служба Бюро УГКЦ із питань екології