Довічні обіти у Крехівському Василіянському монастирі св. Миколая

Українська Греко-Католицька Церква присвятила 2010 рік християнському покликанню з особливим наголосом на покликанні до богопосвяченого життя. У неділю, 18 липня 2010 року, у с. Крехові на Львівщині – колисці Василіянського Чину Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні десять братів Чину Св. Василія Великого – Михайло Лехновський, Єронім Грім, Павло Федусів, Іпатій Ващишин, Володимир Маланюк, Йосафат Вінтоняк, Микитин Йосиф, Никифор Курнат, Ілля Фіголь та Яків-Сергій Уніч – склали перед Господом урочисту професію довічних обітів. Цю посвяту вони складали на руки о. Протоігумена, о. Йоанікія Чверенчука, ЧСВВ, як делегата від о. Протоархимандрита Василія Ковбича, ЧСВВ. Після постриження та прочитання обітниць у стіп престолу, перед відчиненим кивотом, в якому присутній Ісус Христос, всі брати по черзі отримали парамани, нагрудні Хрести та були зодягнені у мантії, що є символом та знаряддям у боротьбі перед життєвими труднощами та спокусами. Разом з о. Протоігуменом Йоанікієм Чверенчуком, ЧСВВ, співслужили о. Єфрем Кончак, ЧСВВ, генеральний секретар Василіянського Чину, крехівський ігумен о. Пантлеймон Саламаха, ЧСВВ, та ще багато священиків У проповіді о. Йоанікій наголосив на необхідності монашества у Церкві та пригадав, що цей рік є особливий стосовно чернецтва, оскільки є присвячений покликанню з особливим наголосом на богопосвяченому житті. Він підкреслив велич жертви, принесеної Богові через складення довічних обітів, необхідності самозречення й постійної праці над собою. Після закінчення Св. Літургії о. Протоігумен подякував батькам за їхніх синів, яких вони виховали у побожному дусі. Отець ректор Роберт Лисейко, ЧСВВ, подякував усім, хто спричинився до формування і вишколу братів новопрофесів, бо майже всі вони навчалися і навчаються у Василіянському інституті філософсько-богословських студій ім. Митрополита Йосифа В. Рутського в Брюховичах поблизу Львова. У свою чергу від імені братів новопрофесів з подячним словом до присутніх звернувся бр. Йосиф Микитин, ЧСВВ, подякувавши за виховання, допомогу і підтримку. http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=409637