Для Львівської архиєпархії УГКЦ призначено єпископа-помічника

3 серпня 2010 року у Канцелярії Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Української Греко-Католицької Церкви повідомили про те, що ієромонах Венедикт (у світі Валерій Алексійчук) Студійського уставу, приналежний до Святоуспенської Унівської лаври, згідно з вибором Синоду Єпископів УГКЦ є призначений єпископом-помічником Львівської архиєпархії. Цей вибір потвердив Святіший Отець Венедикт XVI, призначуючи новому Владиці титулярний престол Джерманічана. Ієромонах Венедикт (Алексійчук) народився 16 січня 1968 року в селі Борщівка Костопільського району Рівненської області. З 1975 по 1983 навчався в Борщівській восьмирічній школі. У 1983 році розпочав своє навчання в Рівненському медичному училищі, яке закінчив в 1987 році за спеціальністю фельдшер. Опісля працював на станції швидкої медичної допомоги. З травня 1987 по травень 1989 служба в війську. Опісля рік працював як фельдшер в санаторії у місті Трускавець. У 1990-1993 роках навчався у Духовній семінарії в місті Дрогобичі. Був висвячений на священика 29 березня 1992 року. Тоді ж був призначений на парафію села Бистриця, Дрогобицького деканату. Крім того душпастирював при церкві Святої Трійці у м. Дрогобич. З 1992 по 1994 рік, працюючи в Патріаршій катехитичній комісії, відповідав за організацію місійної праці на Східній Україні. 13 травня 1993 року був прийнятий до Святоуспенської Унівської лаври монахів Студійського уставу. Отримав монаший постриг 13 жовтня цього ж року. 31 грудня 1995 року отримав Малу схиму. З липня 1994 року душпастирював в новоствореному монастирі Свв. Бориса і Гліба у Полоцьку (Білорусія). Одночасно працював на парафіях в Вітебську, Могильові, Гомелі, Бресті. Був духівником в молодіжній християнській організації в Мінську. У 1996 році закінчив Люблінський католицький університет з написанням магістерської праці на тему «Християнська духовність за св. Іваном з Кронштадту». У грудні 1996 року перебував в місті Сан-Кетерінс (Канада) з метою заснування у цьому місті нового монастиря. Звідти повернувся в квітні 1999 року, так як був обраний ігуменом Святоуспенської Унівської лаври. У травні 2000 року повторно був обраний ігуменом,а в травні 2005 року – переобраний на наступну каденцію. З 2004 року член Патріаршої комісії у справах монашества. З жовтня 2004 року розпочав докторантське навчання в Люблінському католицькому університеті. У 2006 році закінчив лецінціат у згаданому університеті з Теології духовності. У 2006 році був адміністратором парафії святого Миколая в м. Перемишляни. У лютому 2006 року призначений головою секретаріату Собору монашества УГКЦ. У травні 2007 року очолив Літургічну раду. У серпні 2007 року був обраний головою Ради вищих настоятелів чоловічих інститутів богопосвяченого життя УГКЦ. 18 квітня 2008 року в Люблінському католицькому університеті захистив докторську працю на тему «Настоятель як духовний отець. Дослідження в світлі творів преподобного Теодора Студита».

Департамент інформації УГКЦ