Десятиріччя інавгурації УКУ: спогади очевидців

29 червня минає 10 років від дня інавгурації Українського католицького університету. Урочистості тоді тривали п’ять днів і закінчилися інавгурацією біля Оперного театру у Львові. Ми запитали у безпосередніх учасників торжеств про те, що найбільше їм запам’яталося з цієї події та які перспективи відкрив Український католицький університет за ці 10 років для суспільства. Блаженніший Любомир Гузар, Великий канцлер УКУ (2002 – 2011) Те, що сталося 10 років тому, було закінченням дуже довгого сну. В Україні, на щастя, ми завжди мали пошану до освіти. У ХХ ст. Митрополит Шептицький під час промови в Австрійському сеймі висловив прохання про встановлення українського університету: він розумів важливість такої інституції. Потім почалася війна, прийшла польська окупація, і нічого не вдалося зробити. Уже опісля Митрополит заснував академію. У 30-ті рр. Андрей Шептицький, а згодом ректор Богословської академії Йосиф Сліпий робили певні кроки для створення українського університету – це було їхньою мрією. І тільки після повернення Блаженнішого Йосифа із заслання до Рима з'явилася можливість організувати університет, хоча б його колиску. Сформувавши УКУ в Римі, Блаженніший написав статут, запросив професорів, організовував літні курси. Тоді не було навіть з ким працювати, але Йосиф Сліпий казав, що це має стати початком чогось великого. І вже після проголошення незалежності України з Рима до Львова перенесли академію. Коли 10 років тому вдалось остаточно оформити Український католицький університет, то це було реалізацією столітньої мрії. На інавгурації було багато достойних гостей. Українську освітню традицію тоді представляв ректор Києво-Могилянської академії В’ячеслав Брюховецький. Ректор Люблінського університету (фактично за дорученням Папи Івана Павла ІІ) приїхав підтримати нас. Під час інавгурації біля Оперного театру у Львові було відчуття, що відбувається щось важливе. Я надіюся, що Університет щораз активніше буде виховувати людей, яких ми зможемо називати християнською елітою. Це означає, що, по-перше, ці люди будуть мати добру професійну підготовку у відповідних сферах, по-друге, вони будуть порядними і житимуть за моральними принципами. То будуть особи, які працюватимуть, думатимуть категоріями здорової, християнської релігійної традиції. По-третє, вони будуть справжніми патріотами, які любитимуть Україну і працюватимуть для неї. Власне, у цьому і є цінність Університету. Я мрію про те, що та духовна еліта, незалежно від професійної діяльності, сформує певний духовний рівень. Важливо, що УКУ не є державним навчальним закладом, залежним від політики. Це є вільна інституція, яка не тільки сама росте, а й променіє навколо, інституція, яка розвиває широку суспільну діяльність. Український католицький університет повинен ставити зразком насправді високої інтелектуальної культури. Марія Зубрицька, проректор з науково-педагогічної роботи Львівського національного університету ім. І. Франка Тоді на інавгурації уперше проголошували місію не тільки Католицького університету, а українського університету загалом. Прозвучало чимало цікавих доповідей. На ту пору ні законодавчі акти, ні закон про вищу освіту не використовували слова «місія». А місія та ідентичність УКУ окреслювали потребу і ставали зразком та моделлю для наслідування. Це було надзвичайно важливо з феноменологічної перспективи: у стінах маленького університету можливо було будувати такий дискурс. Друге враження – біля Оперного театру Університет демонстрував, що він виходить поза свої стіни і продовжує свої урочистості у центрі міста, громади. Так УКУ ще раз підкреслив свою місію – співпрацювати зі суспільством, артикулював готовність служити громаді, Україні. Третє – це радість і відкритість, яка була на обличчях у всіх причетних до цієї події: і студентів, і ректора, і почесних засновників. Оця тиха просвітлена радість огортала такою вуаллю усіх, хто виступав, брав участь в урочистостях. За ці 10 років Український католицький університет збагатив освітній простір Львова, України та всієї пострадянської території. Соціальний (робота з людьми з особливими потребами, опіка над бездомними) та духовний виміри цього закладу відчутні у всіх його програмах. Саме УКУ з року в рік у своїх навчальних програмах, конференціях, акціях наголошує на духовному вимірі суспільного, політичного, культурного життя, який неминуче виводить на потребу етичних і моральних цінностей у пострадянському суспільстві, де ці цінності зазнали певної девальвації. Саме УКУ активно намагається їх відновлювати, будувати і міцно впроваджувати. Університет зумів створити середовище, вільне від корупції. Він на практиці зміцнює парадигму духовних, моральних та етичних цінностей. Наприклад, магістерська програма із журналістики навчає мас-медіа передусім бути соціально відповідальними. Соціальна робота, християнська етика, педагогіка – це ті ніші, які Університет не тільки органічно зайняв, а й розвиває на академічному рівні, водночас впливаючи на громаду. Свідченням цього є проведення Соціального екуменічного тижня, де багато відомих людей обговорюють теми відповідальності та гармонійної співдії усіх конфесій. Про цю ж соціальну та суспільну відповідальність говорить Львівська бізнес-школа УКУ. Український католицький університет, який, задекларувавши місію служіння академічним цінностям та громаді, намагається вкорінювати їх у реальному житті та демонструє це на власному прикладі. Усі думки учасників та їхні фото на сайті УКУ  

Прес-служба УКУ