Великий покаянний канон Андрея Критського
Субота, 31 березня 2012, 16:57 Канон Андрея Критського називається Великим, оскільки він є найбільшим з усіх богослужбових канонів і містить у своїх піснях 250 тропарів. Він використовується під час Великого посту.Служить о. митр. Орест Фредина, парох храму Різдва Пресвятої Богородиці у Львові.
Святий Андрей Критський (7 ст.) народився в Дамаску у сім’ї благочестивих християн. До семирічного віку хлопчик був німим. Дар мови він отримав після причастя Святих Христових Таїн. Після цього юнак допитливо вивчав Святе Письмо та богословські науки. У віці чотирнадцяти років він прийняв постриг в обителі преподобного Сави Освяченого у Єгипті.
Святий Андрей вів суворе та цнотливе життя. Його покірність та стриманість, чесноти та розум викликали подив. У 680 році він став представником Святого Міста на IV Вселенському Соборі, опісля – архидияконом храму Святої Софії у Константинополі. Під час правління імператора Юстиніана II Андрея возведено в сан архиєпископа міста Гортини на острові Крит.
Святий Андрей заснував нову літургічну форму – богослужбовий текст, що складається із певної кількості об’єднаних між собою пісень. Канон Андрея Критського називається Великим, оскільки він є найбільшим з усіх богослужбових канонів (налічує близько 250 стихів, а звичайні канони – близько 40 стихів).
Із написаних ним канонів найбільш відомий – «Великий покаянний канон», що містить у своїх піснях 250 тропарів. Він використовується під час Великого посту. У перший тиждень Великого посту (з понеділка по четвер) на повечір’ї канон читають по частинах, а повністю – у четвер п’ятого тижня на утрені. Архиєписоп Андрей Критиський написав також канон на Різдво Христове, стихири на Стрітення Господнє і багато інших піснеспівів.
Помер архиєпископ Андрей Критський у 726 році. Його мощі перенесено до Константинополя.
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»