Великий покаянний канон Андрея Критського

Служить о. митр. Орест Фредина, парох храму Різдва Пресвятої Богородиці у Львові.

Святий Андрей Критський (7 ст.) народився в Дамаску у сім’ї благочестивих християн. До семирічного віку хлопчик був німим. Дар мови він отримав після причастя Святих Христових Таїн. Після цього юнак допитливо вивчав Святе Письмо та богословські науки. У віці чотирнадцяти років він прийняв постриг в обителі преподобного Сави Освяченого у Єгипті.

Святий Андрей вів суворе та цнотливе життя. Його покірність та стриманість, чесноти та розум викликали подив. У 680 році він став представником Святого Міста на IV Вселенському Соборі, опісля – архидияконом храму Святої Софії у Константинополі. Під час правління імператора Юстиніана II Андрея возведено в сан архиєпископа міста Гортини на острові Крит.

Святий Андрей заснував нову літургічну форму – богослужбовий текст, що складається із певної кількості об’єднаних між собою пісень. Канон Андрея Критського називається Великим, оскільки він є найбільшим з усіх богослужбових канонів (налічує близько 250 стихів, а звичайні канони – близько 40 стихів).

Із написаних ним канонів найбільш відомий – «Великий покаянний канон», що містить у своїх піснях 250 тропарів. Він використовується під час Великого посту. У перший тиждень Великого посту (з понеділка по четвер) на повечір’ї канон читають по частинах, а повністю – у четвер п’ятого тижня на утрені. Архиєписоп Андрей Критиський написав також канон на Різдво Христове, стихири на Стрітення Господнє і багато інших піснеспівів.

Помер архиєпископ Андрей Критський у 726 році. Його мощі перенесено до Константинополя.