Іспит совісті: пізнати самого себе

Дорогі в Христі брати і сестри!

Ми продовжуємо розмірковувати над різними способами молитви. Перед тим йшлося про спільнотну молитву – Божественну Літургію, і про молитву слухання, зокрема слухання Божого слова. Сьогодні запрошую вас відкрити для себе ще один вид молитви, про який ми чомусь часто забуваємо, але Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха» згадує про нього як про один зі способів християнського духовного життя. Це молитва іспиту сумління.

Коли треба робити іспит совісті?

Зазвичай ця молитва звершується наприкінці кожного дня. Перед тим як промовити вечірні молитви і відійти до сну, потрібно обов’язково пригадати собі в молитві, як ми прожили день, що минає. Молитва іспиту сумління є вкрай необхідною для того, щоби ми могли пізнати правду про самих себе, зустрітися зі своїм справжнім обличчям, пізнати слабкі чи сильні сторони власної особи.

З чого починати?

На початку молитви іспиту сумління постарайтеся відчути Божу присутність. Піднесіть свої духовні очі до Божого обличчя. Уявіть собі,що тут, на землі, ви стоїте перед Богом, перед очима люблячого Небесного Отця, який все бачить і все знає. Опісля у світлі Його люблячого погляду погляньте на себе і на прожитий день.

Пригадайте все, що з вами сталося протягом дня

Коли ви відчули себе в присутності Бога, пригадайте собі, що з вами сталося цього дня. Пригадайте всі події цієї днини – від хвилі, коли ви прокинулися, аж до вечора. Пригадайте, про кого ви насамперед подумали, коли прокинулися, до кого ви звернулися своєю увагою, своїми словами, а відтак пригадайте все, що ви робили цього дня. Так, переглядаючи днину, яку підсумовуєте молитвою іспиту сумління, намагайтеся нічого не пропускати, нічого не приховувати, а справді переосмислити прожитий вами день.

Подякуйте за добро

Якщо, пригадуючи і осмислюючи прожитий день, ви згадали, що зробили якесь добро, подякуйте за це Господу Богу. Зауважувати добро дуже важливо. Я переконаний, що кожен із нас щоденно чинить дуже багато добра, але сам, можливо, цього не розуміє або не бачить. Можливо, не бачить самої здатності чинити добро, яку проявляє. За кожне добре діло, кожне добре слово, добру думку подякуйте Господу Богу. Тому що саме Він – Отець, Син і Дух Святий – є джерелом усякого добра. І те добро, яке ви протягом дня зробили, сказали чи подумали, є виявом Божої дії, Його присутності у вашому житті цього дня.

Перепросіть за зло

Очевидно, що, пригадуючи, осмислюючи свої вчинки за день, ви можете також зрозуміти, що, можливо, зробили якесь зло, а саме – згрішили словом, ділом, думкою, недбальством. Якщо ви відчуєте, а ваше сумління вам підкаже, що того дня, який минає, ви вчинили щось недобре, перепросіть за те Господа Бога, покайтеся перед Ним, перш ніж відійти до сну. Примиріться у своєму серці з усіма своїми ближніми і простіть усім тим, хто згрішив проти вас. Каже апостол Павло: «Нехай сонце не заходить над вашим гнівом» (Еф. 4, 26).

Віддавши в Божі руки своє життя, засинайте

На завершення цієї молитви відкрийте своє серце до Господа Бога і віддайте в Його руки все своє життя, кажучи: «Боже, Ти все знаєш, Ти все розумієш. Дякую Тобі за все добро, яке я вчинив цього дня, і перепрошую, каюся у всьому тому, чим я міг образити Тебе, образити Твою невимовну любов до мене».

Побачите, що, коли щодня чинитимете такий іспит сумління, то набагато глибше і краще пізнаєте себе, почнете зауважувати присутність Бога у своєму житті та зрозумієте свою неміч, слабкість і житимете досконалішим духовним життям.

Нехай молитва іспиту сумління стане щоденною вечірньою духовною подією кожного і кожної з нас!

+ Святослав