Сім тез про служіння священика в лікарні

Субота, 14 жовтня 2017, 20:18

Навіщо священики присутні в лікарні? В яких ділянках Церква і медики співпрацюють сьогодні? Як реагують хворі на присутність священика? Ці та інші важливі питання зі сфери медичного капеланства обговорювали в ефірі програми «Відкрита Церква. Діалоги» 12 жовтня 2017 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Гостем ефіру був о. Руслан П’яста, голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я. Пропонуємо вашій увазі кілька його думок про служіння священиків у лікарнях.

Присутність Церкви в лікарнях − це присутність там Христа, як прикладу гідного ставлення до людської особи, прояву милосердя до неї.
Церква розуміє, що потрібно супроводжувати людину не лише в моменти радості, коли все добре, а й у хвилини страждань і випробувань.
Присутність священика в лікарні важлива для зцілення людини. Це надає сенс життя для хворого, а також змінює на краще атмосферу серед медперсоналу та пацієнтів.
Служіння священика в лікарнях відбувається суто на волонтерських засадах. Від держави він не має жодного матеріального забезпечення. Церква відчуває своє покликання служити хворим, бо вони також потребують духовної опіки.
Існує стереотип, що священика кличуть вже до вмираючої людини. Однак медичний капелан приходить насамперед з іншою метою − допомогти одужати душею і тілом.
Лікарня може стати місцем зустрічі з Христом. Можливо, сьогодні людина не сприймає присутність священика, однак завтра може зреагувати зовсім по-іншому. Наша місія − прийти до людини, яка є поза Церквою.
Про священика думають, що він завжди повний ентузіазму і має все робити бездоганно. Однак і він здатний переживати емоційне вигоряння. Тому для медичних капеланів важливо знайти час і місце, щоб відпочити і набратися нових сил.