Проповідь Глави УГКЦ на Пасху: «Сьогодні Христос нас кличе по-новому віднайти Його»

Христос воскрес!

Преосвященні владики, всечесні отці,
преподобні брати і сестри в монашестві,
достойні брати семінаристи,
дорогі брати і сестри у своїх домівках у різних куточках земної кулі, які зараз з нами наживо прославляєте Воскреслого Христа за допомогою нашого «Живого телебачення»!

Дорогі у Христі!

Сьогодні найбільше, найвеличніше християнське свято. Сьогодні вся вселена: земля і глибини підземні наповнилися світлом і радістю. Сьогодні ангели і люди, люди живі і померлі віднайшли радість світла, надії і віри. Сьогодні всі разом вселенською велелюдною громадою ми прославляємо оспівуємо Воскреслого з гробу нашого Спасителя. Воскресіння Христова піднімає людину з усіх її немочей, дає світло, дає радість, приносить мир.

Про події Христового Воскресіння Святе Євангеліє нам описує так. Після смерті на хресті бездиханне тіло Ісусове Йосиф з Ариматеї з Никодимом знявши з хреста, поклали до нового гробу. Цей новий гріб був закритий великим каменем. Він був ще й запечатаний печатями римської влади, бо юдеї просили опечатання гробу, щоби жоден учень не міг забрати тіло Ісуса. Більше того, біля запечатаного людською рукою гробу стояла римська військова сторожа.  Але незважаючи на всі перешкоди, які людина хоче чи може поставити Богові, Господь Бог, наш Христос на третій день воскресає і переможно виходить з цього запечатаного гробу.

Цього дня ми святкуємо якраз цю подію. Цього дня саме для того, щоби люди мали змогу побачити порожній гріб, зійшов ангел з неба та, налякавши сторожу, зламав печаті, відкотив гріб і з порожнього гробуі на весь світ засяяло світло Воскресіння Христового!

Мабуть усі ті печаті, каміння, сторожа тільки підсилили наше усвідомлення, що Той, Хто воскрес, є Богом, Божим Словом, яке було споконвіку, яке було ще перед сотворенням світу в лоні Отця. Те Слово Боже, Син Божий став людиною, Слово стало тілом і оселилося між нами. Євангелист Йоан каже: «І ми славу Його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого» (Йо 1, 14). Мабуть, ті людські перешкоди ще підсилили усвідомлення дії Божої, божественності цієї події Воскресіння, яку ми сьогодні святкуємо, зробили її ще голоснішою та ще більш радісною!

А що робили в цей день учні Христові, апостоли, оця перша громада віруючих?

Лише жінки мироносиці наважилися прийти цього ранку до гробу. Це вони першими побачили відкочений камінь, зламані печаті, сторожу, яка розбіглася. Це вони побачили ангела в гробі, який їм сповістив вістку про Воскресіння Христове. Євангелист Йоан продовжує свою розповідь і сповіщає нам, що апостоли були вдома, перелякані подією великодньої Страсної п'ятниці. Вони були в домі за зачиненими дверима. І таки того дня, в пасхальну єрусалимську неділю, Воскреслий Христос так само як Він вийшов з запечатаного гробу, так Він входить до своїх учнів крізь замкнені двері! І в цей воскреслий день стає в тому домі посеред них і каже їм: Мир вам!

Перелякані учні зустріли Христа в тій домівці за закритими дверима, спожили з Ним таїнственну пасхальну трапезу. І в тій хвилині Христос показав їм своє прославлене воскресле тіло, свої руки й бік. Учні збагнули, що Розп'ятий і Воскреслий є тою самою Особою. Бо навіть у своєму воскреслому тілі Христос мав рани розп'яття, рани хреста. І в той момент вони пережили радість від того, що побачили знову Того, кого думали, що втратили - в ту ж мить його знову віднайшли. Але віднайшли по-новому, зустріли по-новому, побачили новими очима. Торкнулися Його воскреслого тіла. Стали свідками Воскресіння про яке потім проповідували аж до краю землі!

Слухаючи цю розповідь, розповідь про Воскресіння Христове тоді, того дивного пасхального єрусалимського ранку, ми віднаходимо якісь разючі паралелі з тим, як ми святкуємо Великдень цього року. Таке відчуття, що саме цього особливого Великодня Господь за своїм дивним Божим задумом дає нам пережити особисто, до найменших подробиць і дрібниць цю всю подію свого Воскресіння.

Ми сьогодні співаємо про Воскресіння Христове, проголошуємо про цю подію на цілий світ з порожніх храмів.У нашій Візантійській літургійній традиції порожній храм на Пасху, навколо якого чиняться обходи, порожній храм, який наповнений світлом серед тої темряви, яка панує довкола, є символом, видимим знаком порожнього та сповненого небесним світлом гробу Господнього.

І сьогодні в тих порожніх храмах ми співаємо торжественну пісню: Христос Воскрес! Ту вістку, яку там, у Єрусалимі, в цьому порожньому гробі Спасителя, від ангелів перейняли жінки мироносиці. Можна сказати, що в різних країнах світу сьогодні на Пасху, дослівно, храми є запечатані. Запечатані світською владою. Довкола храмів виставлена сторожа правоохоронних органів. Навіть у нас в Україні сьогодні довкола наших храмів є багато поліції та національної гвардії…

Але що ці обставини нам сьогодні сповіщають? Мабуть вони кажуть, що ці порожні, запечатані храми, за усіма законами духовної акустики ще голоснішими роблять наш спів у порожньому гробі Господньому, наше проголошення віри у Воскреслого Христа. Ще голоснішими роблять проповідь Церкви сьогодні, яка лунає аж до кінців землі про те, що Христос Воскрес! Що серед смерті, яка окутала нас усіх лабетами пандемії, ми сьогодні ісповідуємо на цілий світ про те, що Христос вирвав жало смерті. «Смерте, смерте, де твоє жало? – каже апостол Павло. – Де твоя, аде, перемога?»

Серед моменту страху і темряви, що спричинила новітня хвороба, саме оці нині тимчасово порожні християнські храми є свідком цього спорожнілого гробу Господнього, який сповіщає надію про те, що навіть коли хтось покладений у гробі, має вихід, має надію на воскресіння. Проголошують що, як колись ангел з неба відвалив камінь від входу до Господнього гробу та налякав сторожу, так і невдовзі наші храми відкриються щоби знову прийняти своїх дітей як жінок-мироносиць щоби вони понесли у світ живе свідчення християнської віри!

Ми святкуємо цей Великдень удома. Я сьогодні дякую усім тим, які послухали голос своєї Церкви і зустрічають Воскреслого Христа за зачиненими дверима у своїх Домашніх Церквах і єднаєтеся «на живо» з нами при допомозі цієї трансляції. Це сьогодні до вас крізь зачинені двері карантину спішить Воскреслий Христос так, як він прийшов цього пасхального єрусалимського ранку до своїх учнів крізь замкнені двері, щоб перемінити їхній страх на радість, їхню розгубленість на світло в надії та дарувати їм свій мир!

Мабуть ці паралелі між подією колись в Єрусалимі і подією сьогоднішнього Великодня ми повинні збагнути як особливість цього свята Пасхи. Можливо, цей Великдень є особливим через те, що Господь Бог хотів, аби ми християни по-особливому пережили Його живу присутність в цей день між нами. Бо людині найважче є змінити саму себе і свої стереотипи поведінки. Як часто ми християни справді відчуваємо себе наче скованими в тих різних наших особистих звичках, які ми звикли за інерцією практикувати, навіть у наші християнські свята звертаємо увагу на другорядне і губимо зміст святкової події. Часом ми потребуємо такого потрясіння, яке пережили апостоли того пасхального ранку удома, щоби оживити нашу особисту зустріч з Воскреслим, зустріч що є основою нашої віри та християнського життя!

Можливо сьогодні Христос нас кличе більше поважати особу, людину, а ніж нашу звичку, кличе нас відновити отой живий, справжній зв'язок з Воскреслим, побачити по-новому, новими очима нашого Воскреслого Учителя, віднайти Його так, як тоді, в те свято Пасхи, у той єрусалимський день апостоли по-новому відкрили, збагнули для себе присутність свого Воскреслого Спасителя.

У цей великий святий день я вітаю усіх вас, усіх, які сьогодні в порожньому нашому Соборі Воскресіння Христового єднаєтеся з нами в молитві та святкуєте Пасху Господню, зустрічаючи Христа що переможно виходить з гробу. Цей Собор Воскресіння Христового резонує гучністю своїх мурів, аби на весь світ проголосити цю апостольську вістку про те, що Христос воістину воскрес! 

Я засилаю це великоднє вітання до всіх вас, які єднаєтеся з нами в молитві. Очі сотень тисяч людей, які зараз споглядають на нашу молитву, ми тут по-особливому відчуваємо в цю хвилю. І цей зв'язок між нами наживо справді є забезпечений силою Воскреслого Христа. Тою силою, яка долає відстані, перешкоди, закриті двері, долає і відкриває колись закриті серця. 

Вітаю усіх дітей нашої Церкви в Україні і на поселеннях сущих. Вітаю усіх тих, хто в ці хвилини молиться у своїх домівках. Засилаю пасхальні вітання для тих, хто далеко від дому, на чужині. Бо як нелегко в часи епідемії і карантину перебувати на чужині, у чужому домі, не знаючи чи ти зможеш завтра оплатити оренду цього дому. І маєш небезпеку опинитися дослівно на вулиці без роботи і засобів до існування...

Засилаю вітання усім нашим воїнам, особливо тим хто перебуває на фронті, всім хто знаходиться на окупованих територіях Донбасу, у нашому українському Криму. Усім тим, хто далеко від своєї родини переживають самотність.

Особливо засилаю пасхальні вітання для хворих, для тих, хто перебуває на обсервації чи вимушеній самоізоляції, хто перебуває в лікарнях борючись з цією смертоносною хворобою. Особливо вітаю наших лікарів, які доглядають хворих на коронавірус, наражаючи своє життя на небезпеку і співстраждаючи з хворими, яким служать у цей Пасхальний день. Дорогі медпрацівники! Донесіть пасхальне вітання до всіх тих, з ким спілкуєтеся, що Христос справді воскрес і смертю смерть подолав. Нехай за допомогою лікарського мистецтва допоможе вам Христос і цю небезпеку, і смерть подолати Його перемого, Його силою, Його мудрістю, Його благодаттю!

Засилаю пасхальні вітання до всіх, хто в різних куточках світу святкують цей день. Тих, хто близько і далеко, хто багатий і бідний, хто здоровий і хворий. Усі разом сьогодні об'єднаймося в одну велику вселенську солідарну християнську родину.

Нехай світло Христового Воскресіння стане світлом, аби ми зрозуміли зміст події кожного дня нашого життя. Так, як у світлі цієї Пасхи ми починаємо глибше розуміти зміст нашого святкування Великодня в умовах карантину.

Нехай Воскреслий Христос застукає до серця, до дому кожного з вас!

Усім вам сердечно бажаю веселих свят, смачної паски і всіх тих страв, які ми посвятимо через живе поєднання з нашим Собором на завершення Літургії. 

Нехай вся вселена сьогодні співає: Христос воскрес! Воістину воскрес!

† СВЯТОСЛАВ

Патріарший собор Воскресіння Христового, 
19 квітня 2020 року