Проповідь Блаженнішого Святослава у свято Різдва Христового

Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість,
що буде радістю всього народу:
Сьогодні народився вам у місті Давидовім
Спаситель, Він же Христос Господь.
Лк. 2, 10-12

Преосвященні владики!
Всесвітліші, преподобні та всечесні отці!
Дорогі сестри і брати в монашестві!
Дорогі сини і доньки нашої Церкви в Україні та у світі в різних країнах сущі, які моляться сьогодні за допомогою «Живого телебачення»!
Дорогі наші парафіяни, прихожани Патріаршого собору Христового Воскресіння тут, у Києві!
Дорога молоде, діти!

Христос народився!

Ось ми дочекалися Різдва! Святкуємо і оспівуємо між нами новонародженого Спасителя. Різдво є святом ніжності, близькості Бога до людини. Сьогодні всі спішать до Вифлеєму, до убогої печери, до тих ясел, на яких спочиває Господар неба і землі, Творець всесвіту, той, хто є сенсом, змістом, джерелом і метою людського життя. Свято Різдва – це свято великої радості через те, що ми відчуваємо, як Бог довіряє людині.

Описуючи події, пов’язані з народженням Спасителя, євангелисти нам оповідають, що першими, хто отримав звістку про народження Христа у Вифлеємі, були пастушки, які стояли вночі на сторожі, пильнуючи свої отари. Це до них ангел сказав слова: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість» (Лк. 2, 10).

А потім каже євангелист: «І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: "Слава на висотах Богу й на землі мир людям Його вподобання"» (Лк. 2, 13).

Ми так молимося за мир у цьому Різдві. Це слово про мир є змістом різдвяної благовісті.

Ким є люди, яким ангели сповіщають з небес мир через новонародженого Спасителя? Ким є люди Божого благовоління, про яких співають на небі? Божим благоволінням наділена кожна людина ще з моменту свого створення. Боже благовоління – це Божа довіра до людини. Саме повноту Божої довіри до людини, Його віри у своє створіння об’являє нам свято Різдва.

Бог так довіряє людині, що сам стає людиною, хоче особисто пережити всі сильні і слабкі сторони людського життя з усіма його радощами і смутками, а разом з цим усю біду, скорботу, долю людини в наповненому гріхом, неправдою і злобою світі. Бог довіряє людині! Небесний Отець дає в руки людині те, що має найдорожче, – свого єдинородного Сина.

Сьогодні бачимо, як Він, мале і беззахисне дитя, спочиває у людських руках, у руках Пречистої Діви Марії під опікою святого Йосифа Обручника. Бог довіряє людині свого єдинородного Сина. Навіть більше, Бог, коли дивиться на людину, бачить не тільки її неміч, зло, невірство чи гріх, не тільки те, якою вона є зараз. Бог бачить, якою людина може стати в перспективі за допомогою Його сили й благодаті Святого Духа. Так само тато і мама, коли беруть на руки новонароджену дитину, бачать її в перспективі, можливо, майбутнім президентом, нобелівським лауереатом, творцем новітньої культури, музики, літератури чи мистецтва. Вони бачать, якою вона стане тоді, коли вони подарують їй не тільки свою людськість, а й свою людяність, любов і власне тепло, коли поділяться з нею скарбами, що їх мають, усім тим, чим можуть зробити її життя кращим.

А тепер задумаймося над тим, що Бог Отець дає нам свого Сина, щоб кожен із нас у Ньому зміг стати кращим, щоб не був заручником свого гріха, смутку, своєї хвороби, ненависті чи власного невміння правильно розпорядитися своїм життям. Господь довіряє і вірить людині.

Це небесно світло, яке сьогодні осяює нас, Україну і світ, можливо, допоможе нам розвіяти темряву загального недовір’я, що всіх окутало. Бо люди сьогодні часто  не вірять нікому і нічому: ні державі, ні Церкві, ні навіть одне одному. Пандемія тільки підсилила недовіру людини до людини. Інша людина підсвідомо вважається небезпекою, яка може принести загрозу моєму здоров’ю чи життю. Відтак ця недовіра починає нас ділити. Змушує почати боронитися одне перед одним. Шукати лише в собі останню оборону перед іншою людиною. Така недовіра руйнує наші родини, громади, держави, а також сучасне людство. Недовіра одних сусідів до інших сьогодні штовхає людей брати в руки зброю.

Сьогодні, у цьому Різдві, у святі довіри, погляньмо на Христа, який прийшов, щоб відбудувати довіру людини до себе. Наберімося оптимізму Бога стосовно власного життя і майбутнього. Дозвольмо Йому воплотитися, увійти зі своїм небесним світлом, із перспективою кращого майбутнього в наше життя. У світлі Різдва погляньмо на себе, на свою родину, Україну не тільки з перспективи нашого сучасного стану, який, можливо, нікого з нас не задовольняє, а з перспективи надії і віри Бога в себе самого, у своє вміння, власну мудрість, силу, здатність не руйнувати, а будувати наше суспільство, державні інституції, нашу вільну і незалежну Україну.

Ось що сьогодні означає для нас, для нашого суспільства цей спів ангелів: «Слава во вишніх Богу і на землі мир…» (Лк. 2, 13). На українській землі - мир людям благовоління. Вам, дорогі в Христі брати і сестри, мир, бо ви є людьми Божого вподобання, Божого благовоління, Божої довіри.

У це велике і світле свято радості, оптимізму серед ночі, перспективи серед страху я сердечно вітаю вас із цим великим християнським празником.

Сьогодні хочу розіслати  різдвяний благовіст світла, надії, миру і радості всім вам. Щиро вітаю тих, які сьогодні не змогли зібратися в храмі, тих, які, є далеко від своєї родини, дому, своїх найближчих, можливо, далеко від того, кому вони довіряють. Їм ми кажемо: радійте, бо Христос народився!

Відтак наше різдвяне вітання засилаємо тим, кому найважче, хто перебуває в клопотах, труднощах, терпінні. Засилаємо різдвяну радість на окупований Донбас і Крим. Молимося за українців, братів і сестер наших у Казахстані, які переживають особливі криваві моменти історії свого народу і рідної держави. Засилаємо нашу різдвяну радість до ув’язнених, особливо військовополонених, політичних в’язнів, над якими тепер знущаються, забирають у них віру в те, що краще майбутнє є можливим. Сьогодні особливо хочемо привітати з Різдвом тих, хто цього дня і цієї хвилини хворіє і змушений святкувати Різдво на ліжку вдома чи в лікарні. Ми огортаємо нашою молитвою медичних працівників, які вже не перший рік перебувають на передовій боротьби з цією новітньою невідомою хворобою, яка бичує нас. Їм сьогодні каже Господь: «Не бійтеся…» (Лк. 2, 10).

Господь є тим, хто підсилює мудрість лікарів і тих, які шукають належних ліків, захисту перед цією хворобою. Ми сподіваємося, що в цьому році і її переможемо.

Особливе наше вітання нехай долине до воїнів, які святкують Різдво в холодних окопах на передовій. Вітаємо наших заробітчан, яких гірка доля винесла далеко за кордон для того, щоб чесною працею забезпечити краще життя і майбутнє своїй родині. Усім вам, тут присутнім, бажаю Божого благословення, радості.

Нехай воплочений, новонароджений Христос застукає до дверей кожної вашої домівки! Нехай сьогодні розвеселить вас! Нехай усмішка засяє на вашому обличчі від того, що ви тут, у цій Божественній Літургії, зустріли, пережили присутність між нами Бога.

«З нами Бог» ми співали вчора на Великому повечір’ї. Він є джерелом нашої сили, радості, нашої надії.

Веселих вам свят Різдва Христового! Веселої, радісної, невтомної української прадідівської коляди! Ми знаємо, що навіть у найважчі часи комунізму коляда перетворювалася на форму народного протесту і перемагала різні атеїстичні ідеології. Нехай сьогодні ця колядка буде нашим переспівом євангельської благовісті, нашою вчителькою і носієм радості Різдва! Благословенних свят Різдва Христового! Благословенного і щасливого Нового року!

Христос народився!

+ СВЯТОСЛАВ