«Бути вухом для людей, які терплять»: про служіння медичного капелана в Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі

На переконання капелана, душпастир в медичній установі має особливе завдання – бути вухом для людей, які терплять.

«З дітьми душпастирство є трошки іншим. Бо з ними найперше треба побути. Інколи доводиться переходити на рівень дитячості. Для них священник є особливою особою. Коли вони бачать людину в підряснику чи ризах, їм цікаво хто це такий, що він робить, чи говорить і чи їсть. Деколи переходимо на такий маленький рівень у спілкуванні. Вони дуже відкриті у розмові», – ділиться у відеосюжеті о. Михайло Шкрібинець.

Наталія Масяк, дитячий психіатр, вважає, що ця лікарня особливо потребує духовного супроводу. «Бо діти в нас тривалий час перебувають на лікуванні і через це потребують моральної та духовної підтримки, навіть супроводу. Служіння капелана в цьому є дуже ефективним. Такий супровід часто потрібен батькам дітей», – вважає лікар-психіатр.

Мама дитини, пацієнтки лікарні, розповіла, що в цій медичній установі її дитина лікується впродовж шести років, бо потребує гемодіалізу. Цього року були в лікарні на Різдво і на Богоявлення. Важливо, що мали можливість взяти участь у Святих Літургіях.

«Так є, що зі священником поговориш – і на душі стає легше. Дуже важливо мати підтримку, чути слова підтримки», – каже жінка.

Мама іншої дитини розповідає про підтримку капелана, яка вже триває впродовж трьох років з того часу, як її дитина потрапила до реанімації. «Я практикуюча християнка, тому з перших хвилин просила Бога про допомогу. Розуміла, що найперше потрібна молитва за здоров’я моєї дитини. Ми запрошували отця Михайла щонеділі до реанімації, просили про молитву та єлеопомазання. Мені дуже допомагає сповідь, молитва та спілкування з ним», – ділиться мама дитини.

Андрій Кузик, дитячий хірург, зазначає, що лікарня – це місце, де люди вирішують проблеми зі своїм здоров'ям. «Звично, у важкі моменти люди звертаються до Бога. У лікарні капелани стають містком, яким з’єднюються люди з Богом. Їхня підтримка є найважливіша у важкі хвилини», – каже дитячий хірург.

Зоряна Кізима, дитячий онколог, зі свого досвіду звернула увагу на той факт, що особливо є важливою допомога капелана, коли люди дізнаються про непростий діагноз і ще не готові спілкуватися з психологом і його прийняти. За її словами, тоді священник дуже допомагає тим, що надає підтримку дітям і батькам. Бо найважливіше в лікуванні – це віра самої людини і її рідних в одужання.

Пригадуємо, «Слухати. Служити. Супроводжувати» – це серія відеосюжетів про розвиток і діяльність медичного капеланства у Львівській архиєпархії УГКЦ.

Проєкт складається із вступного ролика та семи відео про діяльність медичних капеланів у семи медичних закладах, що розташовані на території Львова та Львівської області.

Наступний відеосюжет буде опубліковано в понеділок,11 липня 2022 року, о 10:00 на фейсбук-сторінці та ютуб-каналі Львівської архиєпархії.

Четвертий сюжет відеопроєкту розповість про служіння медичного капелана в Міській дитячій клінічній лікарні м. Львова (вул. Орлика, 4).

Пригадаємо також, що проєкт знято з благословення архиєпископа та митрополита Львівського Ігоря Возьняка і за підтримки єпископа-помічника Львівської архиєпархії владики Володимира Груци, а також у співпраці з головою Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров'я сестрою Севастіяною Карвацькою та референтом Львівської архиєпархії у справах душпастирства охорони здоров’я о. Тарасом Гадомським.

Департамент інформації УГКЦ
за матеріалами пресслужби Львівської архиєпархії