У другу суботу Великого посту в УГКЦ спогадують абортованих дітей

Адже війна накладає свою страшну печать на і без того моторошну дійсність, якою є навмисне вбивство невинних.

Трагедію і біль утрати своїх дітей риданням власних сердець і стогоном власних душ переживають сьогодні навіть ті, хто вже давно, багато десятиліть тому, забув трепет буття «тієї, яка породила».

Силою обставин ми поставлені нині в необхідність застанови над страшним гріхом аборту, котрий впродовж цих останніх кількох десятків років в особливий спосіб терзав нашу українську землю, як, напевне, жодну іншу територію земної кулі.

Хто знає, – і одного дня нам відкриє це Вічність, – чи не ця безсоромна і смертоносна реальність довготривалого забуття людиною Божих заповідей з боку багатьох наших співвітчизників, за мовчазного потурання іншої частини нашого громадянського суспільства, і стала справжньою причиною сьогоднішніх наших нещасть.

Тому від уже навіть не скропленої, але наскрізь просякнутої кров’ю своїх синів і дочок української землі піднесімо сьогодні до Бога щиру молитву покаяння і перепрошення за жахіття каїнового гріха, який за часи нашої державної незалежності нашими ж руками стер з лиця землі декілька десятків мільйонів ще навіть не народжених українців, і нехай сльози нашого болю Божою силою стануть для нас сльозами очищення – заради нашої великої і остаточної людської перемоги в цьому і «тому, що приходить», житті!

У мирній єктенії:

– За всіх від віку убієнних руками власних батьків дітей української землі, яким поминання сьогодні звершуємо, Господеві помолімся.

– Щоб Господь їхніми молитвами подав усім нам прощення гріхів і возсіяв над нашим краєм мирним й чистим небом, Господеві помолімся.

В сугубій єктенії:

– Ще молимось, щоб всемилостивий Господь припинив всіляке кровопролиття на нашій землі, перемінивши прокляття її у прийманні невинної крові на спрагу спасенного Божого слова. Молимось Тобі, Господи, скоро вислухай, і милостиво помилуй.

www.facebook.com/comissionHealthyUGCC/